Йозеф фон Гаммер-Пургшталь

Йозеф фон Гаммер-Пургшталь (нім. Joseph Freiherr von Hammer-Purgstall, (*9 червня 1774, Грац — †23 листопада 1856, Відень) — австрійський історик-орієнталіст, дипломат, дослідник і перекладач східних літератур. Вважається засновником османістики у Австрії.

Йозеф фон Гаммер-Пургшталь
нім. Joseph Freiherr von Hammer-Purgstall
Йозеф фон Гаммер-Пургшталь. Літографія 1843
Ім'я при народженні	нім. Joseph Freiherr von Hammer
Народився	9 червня 1774(1774-06-09)[1][2][…]  Грац, Штирія[1][3][4]
Помер	23 листопада 1856(1856-11-23)[1][2][…] (82 роки)  Відень, Австрійська імперія[1][3][4]
Діяльність	мандрівник-дослідник, перекладач, дипломат, орієнталіст
Галузь	сходознавство[5] і дипломатія[5]
Alma mater	K.k. Akademie für Orientalische Sprachend
Відомі учні	Фрідріх Рюккерт
Знання мов	німецька[2][5]
Заклад	Австрійська академія наук
Членство	Австрійська академія наук, Німецький археологічний інститут, Угорська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Нідерландська королівська академія наук, Академія надписів та красного письменства (1856)[6], Туринська академія наук[4] і Геттінгенська академія наук
У шлюбі з	Karoline von Heniksteind
Діти	Karl Hammer-Purgstalld і Eveline von Berndd
Автограф
Нагороди	honorary doctor of the Charles University of Pragued Почесний доктор університету Грацаd
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Син чиновника, закінчив Імператорську академію східних мов у Відні, в яку вступив у 15 років. Володів грецькою, латинською, французькою, італійською, арабською, перською та турецькою мовами. З 1795 по 1807 — на дипломатичній службі, з 1799 — в Константинополі. У 1800 був військовим перекладачем адмірала Сіднея Сміта у британській операції проти французів в Єгипті. Відвідав Лондон, де вивчив англійську мову, якийсь час працював в Парижі, потім у Молдавії (1806) (в Яссах). Після повернення на батьківщину був радником Віденського двору. У 1835 став спадкоємцем графині Пургшталь й отримав титул барона. Повністю присвятив себе вченим і літературним заняттям.

З 1810 року — один з ініціаторів створення Австрійської академії наук, яку вдалось відкрити лише 1847 року. Був її першим президентом.

Вшанування пам'яті

Австрійське товариство дослідників сходу (1959) названо іменем Йозефа фон Гаммер-Пургшталя.^[7] До 125-річчя з дня смерті Йозефа австрійська пошта випустила поштову марку з його зображенням.

Література

• Des osmanischen Reichs Staatsverfassung und Staatsverwaltung; Wien 1815, 2 Bände
• Geschichte der schönen Redekünste Persiens, Wien 1818
• Geschichte des osmanischen Reiches, Pest 1827-33, 10 Bände (online [Архівовано 11 січня 2014 у Wayback Machine.])
• Gemäldesaal der Lebensbewschreibungen großer moslimischer Herrscher, 1837.39,6 Bände.
• Geschichte der goldenen Horde in Kiptschak, Pest 1840
• Diwan des Hafis aus dem Persischen, Stuttgart und Tübingen, 1812-13, 2 Bände
• Märchen der 1001 Nacht aus dem Arabischen, Stuttgart und Tübingen, 1823-24, 3 Bände
• Gedichte des Baki aus dem Türkischen, Wien 1825
• Leben des Kardinals Khlesl, Wien 1847-51, 4 Bände
• Porträtgalerie des steiermärkischen Adels, Wien 1855
• Rosenöl. Erstes und zweytes Fläschchen, oder Sagen und Kunden des Morgenlandes aus arabischen, persischen und türkischen Quellen gesammelt. Stuttgart: Cotta, 1813, 2 Bände
• Über die innere Länderverwaltung unter dem Chalifate (1835)
• Literaturgeschichte der Araber. Von ihrem Beginne bis zum Ende des zwölften Jahrhunderts der Hidschret (1850—1856)
• Das Kamel (1854)
• Geschichte der Chane der Krim unter osmanischer Herrschaft (1856)
• Die Gallerinn auf der Rieggersburg (1849), 3 Bände