Йосип II (патріарх Константинопольський)

Йосип II (грец. Πατριάρχης Ιωσήφ Β; бл. 1360 — 10 червня 1439) — константинопольський патріарх у 1416—1439 роках, митрополит Ефеський у 1393—1416 роках. Учасник Флорентійського собору. За однією з непідтверджених версій, є сином болгарського царя Івана Шишмана.

Йосип II (патріарх Константинопольський)
Патріарх Константинопольський
1416 — 1439
Попередник:	Євфимій II
Наступник:	Митрофан II
Митрополит Ефеський
1393 — 1416
Попередник:	Мирон
Наступник:	Марк
Діяльність:	православний священник
Народження:	1360[1]
Смерть:	10 червня 1439(1439-06-10)[2]  Флоренція, Флорентійська республіка
Похований:	Собор Санта-Марія Новелла
Йосип II у Вікісховищі

Життєпис

Фреска авторства Беноццо Ґоццолі із зображенням Йосипа II у Каплиці Волхвів у Флоренції

Народився близько 1360 року. За однією з версій, був сином болгарського царя Івана Шишмана. Проте, оскільки цар народився близько 1350 року, і на момент народження патріарха Йосипа II йому було всього 10 років, ця версія є суперечливою^[3].

Про ранні роки Йосипа II відомо дуже мало. Відомо, що майбутній патріарх був ченцем у монастирі на горі Афон^[4].

З 1393 року був митрополитом Ефеським^[5].

21 травня 1416 року ченець Йосип був обраний патріархом Константинопольським Йосипом II.

На посаді патріарха здійснював соборницьку діяльність. Йосип II підтримав візантійського імператора Іоанна VIII у намірах укласти унію з Римо-католицькою церквою^[6].

У 1437 році патріарх відмовився посвятити Іону Одноушева, єпископа рязанського, у митрополити всієї Русі та залишив на цій посаді Ісидора Київського^[7].

У 1439 році патріарх разом з імператором Іоанном VIII відвідав Флоренцію, де відбувся собор, на якому між Католицькою та Православною церквами була укладена Флорентійська унія^[8].

Засідання собору тривали кілька місяців. Через старість патріарх Йосип II був важко хворий. Уже 10 червня 1439 року він помер у Флоренції. Похований там же у соборі Санта-Марія Новелла^[9].