Йосиф (патріарх Сербії)

Патріарх Йосиф (серб. Патријарх Јосиф, у світі Ілія Раячич, серб. Илија Рајачић; 20 липня 1785 — 13 грудня 1861) — патріарх Карловацький, перший патріарх відновленого Сербського патріархату православної церкви.

Патріарх Йосиф Патријарх Јосиф
Патріарх Карловацький
1848 — 1861
Церква:	Православна церква Сербії
Попередник:	Самуїл Маширевич
Митрополит Карловацький
1842 — 1848
Попередник:	Стефан (Станкович)
Єпископ Вршачський
1833 — 1842
Попередник:	Максим (Мануїлович)
Наступник:	Стефан (Попович)
Єпископ Далматинський
1829 — 1833
Попередник:	Венедикт (Кральєвич)
Наступник:	Пантелеймон (Живкович)
Альма-матер:	Gymnasium of Karlovcid
Діяльність:	православний священник
Ім'я при народженні:	Ілія Раячич Илија Рајачић
Народження:	20 липня 1785(1785-07-20) Лучане, Габсбурзька монархія
Смерть:	13 грудня 1861(1861-12-13) (76 років) Сремські Карловці, Австрійська імперія
Чернецтво:	10.04.1810
Автограф:
Йосиф у Вікісховищі

Життєпис

Народився у сім'ї священика Луки. Спочатку відвідував школу у Бриньє, потім навчався у Загребі, Сремських-Карловцях та Сегеді, засвоїв дворічний курс філософії. Потім у Відні право та латину. Йому не вдалося завершити освіту, 1809 Австрія почала війну з Наполеоном, Ілія вступив до армії.

Після війни пішов із армії аби стати священиком, пішов до монастиря Гомір'є і 10 квітня 1810 став ченцем.^[1]

1829 став єпископом Далматинським, будучи на цій посаді у 1833 зробив внесок у боротьбу із насадженням уніатства серед сербів.

5 липня 1833 став єпископом Врашським.

Серпень 1842 помер карловацький митрополит Стефан (Станкович), для виборів нового митрополита був зібраний Народно-церковний собор. У зв'язку з тим, що собор не обрав одну кандидатуру, імператор Австрії Фердинанд І вирішив, що новим митрополитом має стати Йосиф Раячич.^[1]

Картина Павла Симича «Оголошення Сербської Воєводини». У центрі — Йосиф Раячич

1848 під час революції у Австрійській імперії серби зібралися у травні на народне віче у Сремських-Карловцях. Травнева скупщина оголосила створення сербської автономії — Сербської Воєводини, а Йосифа Раячича обрала головою керівництва та сербським патріархом.^[2] Таким чином був відновлений сербський патріархат, який перервався після ліквідації в 1766 році Печського патріархату. Після придушення угорської революції австрійська влада перестала загравати з сербами і у 1849 замісто Сербської воєводини була утворена друга адміністративна одиниця — Воєводство Сербія та Темешварський банат. Після чого Йосиф Раячич став тільки духовним владикою.

Патріарх Йосиф зробив великий внесок у розвиток православної церкви в Австрійській імперії. У Сремських Карловцях, де була його резиденція, він заснував патріаршу бібліотеку та типографію, заснував музей та ботанічний сад, 1854 намагався заснувати університет.