Кабанник Олександра Йосипівна

Кабанник, також Шотен-Кабанник Олександра Йосипівна (1896—2.10.1986) — український лікар-невропатолог, писхіатр, кандидат медичних наук (1940). Працювала доцентом кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту^[1]. У 1932-1934 роках була директором Київського медичного інституту, у 1935-1937 очолювала Київський психоневрологічний інститут.^[2]

Кабанник Олександра Йосипівна
Народилася	1896(1896)
Померла	2 жовтня 1986(1986-10-02)
Діяльність	науковиця
Науковий ступінь	кандидат медичних наук
Відома завдяки:	директор Київського медичного інституту
Нагороди

Біографія

У 1917 році була обрана першим секретарем Сквирського повітового комітету КП(б)У.^[3] Була делегатом II з'їзду КП(б)У. Восени 1918 року направлена більшовиками до Сквири організовувати повстання проти гетьмана Павла Скоропадського. У березні 1919 року очолила Сквирський повітовий комітет КП(б)У.^[4]

У 1931 році закінчила лікувально-профілактичний факультет Київського медінституту, наступного року призначена його директором. У 1935-37 роках очолювала Київський психоневрологічний інститут. У 1940 році захистила дисертацію кандидата медичних наук. Брала участь у німецько-радянській війні^[5]

У 1945—1958 роках працювала асистентом кафедри нервових хвороб, надалі була доцентом кафедри.^[5]

Нагороди та звання

• Орден Трудового Червоного Прапора
• Почесний громадянин міста Сквира
• медалі^[5]

Наукові публікації

• Вайншток, И.Б.; Кабанник, А.О. (серпень 1959). К вопросу об осложнениях при новокаиновой спинномозговой анестезии. Советская медицина. 23: 113—116. PMID 13840712.(рос.)