Казанцев Юрій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казанцев.

Юрій Васильович Казанцев (7 грудня 1935(1935-12-07) , Мелеуз, Башкирська АРСР  — 25 березня 2011(2011-03-25) , Уфа ) — геолог-нафтовик, член-кореспондент АН РБ (1995), доктор геолого-мінералогічних наук (1983), заслужений діяч науки БАРСР (1983).

Казанцев Юрій Васильович
Народився	7 грудня 1935(1935-12-07)  Мелеуз, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР
Помер	25 березня 2011(2011-03-25)[1] (75 років)  Уфа, Росія
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	науковець
Alma mater	Криворізький національний університет (1959)
Галузь	гірнича справа
Вчене звання	професор і професор[d]
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук (1983)
У шлюбі з	Казанцева Тамара Тимофіївна
Нагороди	Заслужений діяч науки Башкирської АРСРd (1983)

Біографія

Юрій Васильович Казанцев^[2] народився 7 грудня 1935 року в місті Мелеуз.

У 1959 році закінчив Криворізький гірничорудний інститут. Після закінчення інституту працював начальником геолого-знімальної партії Красноярського геологічного управління (1959—1965), начальником партії, головним геологом Стерлітамацької геолого-пошукової контори об'єднання «Башнефть» (1965—1975), завідувачем лабораторії (1975—2006) Інституту геології УНЦ РАН.

Член-кореспондент АН РБ (1995), він був у Відділенні (секторі) наук про Землю АН РБ.

Наукові напрями роботи Казанцева: структурна геологія, тектоніка, геологія нафти та газу, сейсмотектоніка.

Він встановив лускато-надвигову будову Предуральського крайового прогину; розробив нову модель формування структури крайових прогинів, що дозволило виявити закономірності розміщення нафти та газу, змінити методику пошуково-розвідувальних робіт, за допомогою якої відкрито низку нафтових родовищ (Бакрахське, Архангельське, Беркутівське та ін.).

Він також склав нові геологічні та тектонічні карти Башкирського (Південного) Уралу з розміщенням рудних та нафтових родовищ у фронтальних частинах насувів; встановив інформаційний стиль тектоніки Магнітогорського мегасинклінорія та по-новому пояснив механізм зародження соляної тектоніки нафтогазоносних областей. Їм вперше запропоновано нову модель виникнення та функціонування грязьових вулканів — супутників нафтових та газових родовищ.

Казанцев є одним із авторів програми «Шар'яж та пошуки нафти та газу у Волго-Уральській області та Західному Сибіру», довгострокової програми «Надвіг-2005».

Головний редактор журналу «Геологія. Вісті Відділення наук про Землю АН РБ» (1997).

Праці

Казанцев Ю. В. — автор понад 250 наукових праць, у тому числі 15 монографій.

• Казанцев Ю. В. Структурная геология Предуральского прогиба. — М.: Наука, 1984.
• Казанцев Ю. В. Структурная геология Магнитогорского синклинория. — М.: Наука, 1992.
• Казанцев Ю. В. Структурная геология юго-востока Восточно-Европейской платформы. — Уфа: Гилем, 2001.
• Вклад геологов-нефтяников в развитие нефтедобывающей промышленности Башкортостана. Уфа: ДООО «Башнипинефть» ОАО АНК «Башнефть», 2003.
• Казанцев Ю. В. Строение Нефтекамско-Артинской зоны восточной окраины Восточно-Европейской платформы Уфа.