Казарян Володимир Едуардович

Володимир Едуардович Казарян (нар. 5 березня 1959, м. Оріхів Запорізької області, Україна) — український скульптор-мікромініатюрист вірменського походження, художник, філософ, бард, поет.

Володимир Едуардович Казарян
Володимир Казарян під час презентації виставки «Восьме диво світу» в картинній галереї м. Тернополя
Народився	5 березня 1959(1959-03-05) (66 років) м. Оріхів Запорізької області, Україна
Національність	український вірменин
Громадянство	УРСР →  Україна
Напрямок	мініатюра

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казарян.

Життєпис

Батько — відомий вірменський мініатюрист Едуард Казарян, мати — драматична акторка Ольга Величко. Через життєві обставини (мати не могла залишити професію, а батько не уявляв життя без Вірменії) Володимир довгий час жив окремо від батька.

Мініатюрою захопився у 18 років, спостерігаючи за роботою батька.

Першу мініатюру — ландшафт Дніпрогесу — подарував у 1979 році Леонідові Брежнєву.^[1]

Працює з мікроскопами, маскою на обличчі і зі спеціальними мікроінструментами з криці, платини й осколків штучних алмазів, які майстер виготовляє сам. Інколи на виготовлення інструментів витрачає більше часу, ніж на саму мікроскульптуру. Перед початком роботи три-п'ять днів голодую. Працює між ударами серця — мінімальна мікровібрація може завадити.

Матеріалом для мікромініатюр майстрові служать: слонова кістка, мармур, бурштин, риб'яча луска, дорогоцінні камені та метали. Підкладками — відполіровані людські волосини, макове зернятко, зерно рису, вушко голки, кристалик цукру і навіть маленька піщинка.^[2] На виготовлення однієї мікромініатюри майстер витрачає від 1 до 3 місяців.

У 1984 році Володимир Казарян заснував премію «Троянда світу», виконавши на рисовому зернятку мікропортрети президентів різних країн та світових знаменитостей. Премію отримали Білл і Гілларі Клінтони, Арнольд Шварценеггер (США), Хосні Мубарак (Єгипет), Борисові Ельцину (Росія), Леонід Кравчук і Леонід Кучма (Україна).

Співає Володимир Казарян. Під час виставки в Тернополі 17.03.2016

В основі світобачення Володимира Казаряна є фраза «Все неможливе можливо зробити». Своє покликання вбачає в тому, щоби показати необмежені людські можливості і залишити людству якнайбільше мініатюр.

Мріє створити в Харкові власний музей мініатюри.

Виставки

• «Восьме диво світу» — експонувалася в Росії, Єгипті, Прибалтиці, Чехії та США, в Україні в Чернігові, Краматорську (січень 2012), Львові (липень 2015)^[1], Тернополі (березень 2016). Кожна мікромініатюра демонструється у скляній кулі, зверху якої прикріплена збільшувальна лінза.^[3]

Доробок

Всього в колекції Володимира Казаряна є більше 500 мініатюр.

Серед робіт:

• Статуя Свободи (менша за оригінал у 17 000 000 000 разів),
• портрет Ісуса, зібраний з 10 тисяч мікрокаменів,
• найменша у світі Біблія,
• підкута блоха на кінчику людської волосини,
• портрети Леонардо да Вінчі, Тараса Шевченка, Лучано Паваротті, Олександра Пушкіна та інших на рисовому зернятку,
• караван верблюдів у вушку голки,
• скульптурне зображення Бога, розміщене у вушку швейної голки,
• букет троянд, пелюстки яких зроблені з риб'ячої луски, а стебельця — з людських волосин,
• борці сумо на маковому зернятку.