Казимеж Гілярський

Казимеж Гілярський (пол. Kazimierz Gilarski; нар. 7 травня 1955, Рудоловичі, ПНР — пом. 10 квітня 2010, Смоленськ, Росія) — бригадний генерал Збройних сил Польщі.

Казимеж Гілярський
Народження	7 травня 1955(1955-05-07)  Рудоловичі, Ґміна Розьвениця, Ярославський повіт, Ряшівське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Смерть	10 квітня 2010(2010-04-10) (54 роки)  Смоленськ, Росія  Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року
Поховання	Військові Повонзки
Країна	Польща
Освіта	Higher Officers' School of Mechanized Troopsd, National Defence University of Warsawd і General Tadeusz Kościuszko Military University of Land Forcesd
Звання	бригадний генерал
Нагороди

Могила генерала Казимежа Гілярського на цвинтарі Повонзки

Життєпис

У 1974–1978 роках був курсантом Вищої офіцерської школи механізованих військ імені Тадеуша Костюшка у Вроцлаві. Професійну військову службу розпочав у 1978 році в штабі Варшавського гарнізону, обіймаючи послідовно посади командира взводу та заступника командира почесної варти. У 1982–1991 роках був помічником начальника відділу військових церемоній та заходів, старшим офіцером та начальником оперативного відділу. Був співавтором Військового церемоніалу.

У 1989 році закінчив Краківський педагогічний університет та аспірантуру з педагогіки у Національній академії оборони.

У 1993 році призначений заступником командира гарнізону та отримав звання полковника. Восени 2005 року став комендантом Варшавського гарнізону. 11 листопада 2006 року отримав звання бригадного генерала^[1] та призначений командувачем Варшавського гарнізону.

Загинув 10 квітня 2010 року в катастрофі польського літака Ту-154М у Смоленську.

15 квітня 2010 року маршал Сейму, виконуючий обов'язки Президента Республіки Польща, Броніслав Коморовський, посмернто присвоїв Казимежу Гілярському звання генерала дивізії^[2].

24 квітня похований у меморіалі жертв Смоленської катастрофи на Військовому цвинтарі Повозки^[3].

Приватне життя

Був одруженим, мав дочку та сина. Цікавився військовою історією, спортом та туризмом. Володів німецькою мовою.

Відзнаки

• Командорський Хрест Ордена Відродження Польщі (посмертно, 2010)^[4]
• Офіцерський Хрест Ордена Відродження Польщі (2008)^[5]
• Лицарський Хрест Ордена Відродження Польщі (2004)^[6]
• Золотий Хрест Заслуги (1999)^[7]
• Срібний Хрест Заслуги (1991)
• Срібна Медаль «Збройні сили на службі Вітчизні» (1988)
• Золота Медаль «За заслуги в обороні країни» (1998)
• Золота Медаль «За охорону національних пам'яток» (2008)
• Почесний знак «Bene Merito» (2009)^[8]
• Відзнака парашутиста
• Великий Хрест Ордена Заслуг (2008, Португалія)^[9]
• Почесний знак «За заслуги перед Підкарпатським воєводством» (посмертно, 2010)^[10]
• Почесний знак «За заслуги перед Варшавою» (pośmiertnie, 2010)^[11]
• Почесний громадянин Радзиміна