Казимир Альхимович

Казимир Альхимович (пол. Kazimierz Alchimowicz, біл. Казімір Альхімовіч; 20 грудня 1840(18401220), Дубрава, Лідського повіту, тепер Щучинський район — 31 грудня 1916, Варшава) — польський художник родом з Литви.

Казимир Альхимович
пол. Kazimierz Alchimowicz
Народження	20 грудня 1840(1840-12-20)[1][2][…]  Dembravad, Лідський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Смерть	31 грудня 1916(1916-12-31)[1][3][…] (76 років)
	Варшава, Російська імперія[4]
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Королівство Польське  Російська імперія
Навчання	Мюнхенська академія мистецтв
Вчитель	Русецький Канут
Діяльність	художник, скульптор
Напрямок	романтизм
Брати, сестри	Hiacynt Alchimowiczd
Учасник	Польське повстання 1863—1864
Роботи в колекції	Національний музей у Кракові, Національний музей у Варшаві і Литовський художній музейd
Казимир Альхимович у Вікісховищі

Біографія

Народився в шляхетській сім'ї. Казимир Альхимович — старший брат Гіацинта Альхимовича.

Закінчив Вільнюську гімназію, де отримав також і початкову художню освіту. На художнє становлення Казимира Альхимовича великий вплив зробила творчість відомого вільнюського художника Канута Русецького. Разом з братом брав участь у повстанні 1863—1864 років за що був засланий на Урал^[5]. Повернувся в 1869 році після амністії,^[5] навчався в художній школі В. Герсана у Варшаві, у 1873—1875 роках продовжив навчання живопису в Академії мистецтв у Мюнхені^[5]. В 1876—1877 роках мешкав у Франції, виставляє свої картини у паризьких салонах. З 1877 року живе переважно у Варшаві. Для творчості Казимира Альхимовича характерна переважно історична та міфологічна тематика.

Творчість

«Оборона Ольштина»

«Поховання Гедиміна» (1888)

Творчість Казимира Альхимовича пов'язана з мистецьким житям Польщі та Білорусі. Казимир Альхимович вважається одним з останніх художників романтизму. Він малював картини історичної та міфологічної тематики, пейзажі Литви та Татрів, релігійні картини, жанрові сценки. З 1880 року брав участь в європейських та всесвітніх виставках. Виставлявся у Варшаві, Мюнхені, Одесі, Кракові, Відні.

Створив картини на теми білоруської, польської та литовської історії: «Поховання Гедиміна», «Після битви», «Лідейка з дочкою на руїнах церкви Перуна», «Оборона Ольштина» (1883), «Смерть Глинського у В'язниці» (близько 1884). Його полотно «Поховання Гедиміна» (1888) двічі отримувало нагороди. В творах створених під впливом сибірського заслання звучить протест проти царського самодержавства: «Смерть у вигнані», «Поховання на Уралі» (близько 1890), «На етапі» (1884) та інші. У картинах на побутові теми зображена праця хлопців, їх важка доля: «Жнива» (1869), «Найм робітників» (1893), «Хата парубка», «У поті чола» та інші.^[5]

Крім живопису Казимир Альхимович захоплювався розписом порцеляни та фаянсу, а також роботою з деревиною. Велика кількість робот Казимира Альхимовича зберігається у Народному музеї в Варшаві. Казимир Альхимович відомий і як ілюстратор творів Ю. Славацького та Адама Міцкевича.