Казимир Мокловський

Казимир Юліан Мокло́вський, або Казімеж Юліан Мокло́вський (пол. Kazimierz Julian Mokłowski; 17 липня 1869, Косів — 14 травня 1905, Львів) — польський^[1] архітектор, теоретик мистецтва, діяч соціалістичного руху, журналіст, публіцист.

Казимир Мокловський
Kazimierz Julian Mokłowski
Народження	27 липня 1869(1869-07-27) Косів
Смерть	14 травня 1905(1905-05-14) (35 років) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	польська
Країна	Австро-Угорщина
Діяльність	архітектор, мистецтвознавець, публіцист, політик
Праця в містах	Львів
Архітектурний стиль	«закопанський»
Казимир Мокловський у Вікісховищі

Єврейський шпиталь у Львові. 1902

Будинки на вулиці Пекарській, 38, 40 у Львові. 1905

Біографія

К. Мокловський народився 17^[2][3] 1869 року в місті Косові^[2] на Гуцульщині (нині Івано-Франківської області, Україна). Мечислав, батько архітектора^[2], протягом певного часу працював секретарем у гміні Княгинин^[4].

У 1882—1889 роках^[2] навчався у вищій реальній школі у Станиславові^[4] (нині Івано-Франківськ), де 1889 року екстерном склав матуру. Після цього вступив на відділ будівництва Львівської політехніки^[2], потім вивчав архітектуру в Цюріху, Берліні (Шарлоттенбурзі) та Мюнхені. Працював у Мюнхені, невдовзі у 1897 році повернувся до Львова^[2]. Автор проєктів житлових та громадських будівель у Львові. За проектами Мокловського виготовлялися меблі в «закопанському стилі»^[5].

Як мистецький критик друкував статті у газетах «Кур'єр львівський», «Слово польське», «Правда» (Варшава). Автор теоретичних праць з історії архітектури, а також з питань пошуку нового стилю в архітектурі, заснованого на народних взірцях. Автор книги «Sztuka ludowa w Polsce», виданої у Львові 1903 року, репринт 2006 року видавництва «Altair».

Помер 14 травня 1905 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі^[6]. На честь Мокловського у 1934—1943 роках називалася вулиця у Львові (нині вулиця Копистинського)^[7].

Друковані праці

• Зробив та опублікував світлини давніх дерев'яних церков Галичини^[8].
• Przyczynek do dziejów gotyku i stylu przejściowego w budownictwie cerkiewnem drewianem na Rusi Halickiej // Sprawozdania komisji do badań historyi sztuki w Polsce. — 1906. — T. 8. — № 1 — 2.
• Sprawozdanie z wycieczki 1904 r. w celu badania sztuki ludowej // Sprawozdania komisji do badań historyi sztuki w Polsce. — 1905. — S. 199—228.
• Zamek Sobieskiego w Olesku // Przegląd historyczno-wojskowościowy. — 1936. — T. 9. — 92—105.

Відомі роботи Мокловського

• Займався перебудовою замку у Червоногроді для княгині Любомирської.
• Комплекс споруд санаторію Аполінарія Тарнавського в Косові (1895—1900)^[9][10].
• Єврейський шпиталь (нині пологовий будинок) на теперішній вулиці Рапопорта, 8 у Львові (1899—1902). Внутрішні розписи братів Е. і М. Флеків^[11][12].
• Проект перебудови Порохової вежі у Львові для потреб Міського архіву ^[13]
• Будинок Тадеуша Чарнецького №38 при вулиці Пекарській у закопанському стилі^[14][15] (1905)^[16]; будинок №7 на вулиці Мартовича (1904–1906)^[17] у Львові.
• Оформлення в закопанському стилі їдальні та спальних приміщень інтернату імені Г. Пірамовича у Львові (нинішня вулиця Коновальця, 6)^[18][19].
• Стадіон і критий манеж польського «Сокола» (нині стадіон Львівського університету фізичної культури) на вулиці Марка Черемшини у Львові. Збудований фірмою Івана Левинського у 1896-1897 році, ймовірно за проектом Мокловського. Стилістично близький до закопанського стилю і водночас до т. зв. «гуцульської сецесії»^[20][21].