Кай Ульрік Ліндерстрем-Ланг

Кай Ульрік Ліндерстрем-Ланг (29 листопада 1896, Фредеріксборг, Данія — 25 травня 1959, Копенгаген, Данія) — данський біохімік, один з перших дослідників структури білків. Член Королівської данської академії наук.

Кай Ульрік Ліндерстрем-Ланг
дан. Kaj Ulrik Linderstrøm-Lang
Народився	29 листопада 1896(1896-11-29)[1][2]  Копенгаген, Данія або Фредеріксберґ, Данія
Помер	25 травня 1959(1959-05-25)[3][1][2] (62 роки)  Копенгаген, Данія
Поховання	Frederiksberg Old Cemeteryd
Країна	Королівство Данія
Діяльність	біохімік, хімік, фізик
Alma mater	Frederiksberg Gymnasiumd (1914)[4]
Галузь	хімія, біохімія[5], фізика[5], прикладна фізика[5] і protein engineeringd[5]
Членство	Лондонське королівське товариство[6] Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США Данська королівська академія наук Akademiet for de Tekniske Videnskaberd Норвезька академія наук[4] Уппсальське королівське наукове товариствоd[4] Фінське наукове товариство[4] Шведська королівська академія наук[4]
Батько	C. F. Linderstrøm-Langd
Брати, сестри	Karen Linderstrøm-Langd
Нагороди	Премія століття (1951) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (26 квітня 1956) H. C. Ørsted Medald (1941) почесний доктор Університету Ослоd (1956) Почесний доктор Копенгагенського університетуd (1955) Thunberg Medald (1954)

Біографія

Кай Ульрік народився в Фредеріксборгу в родині вчителя латини та німецької міської гімназії Карла Фредеріка Ліндерстрема-Ланга^[7]. Його мати Еллен Гедвіг Бах була донькою банкіра та походила з аристократичної родини. Чимало предків та родичів Кая Ульріка були вчителями чи викладачами^[8].

У 1914 році Кай Ульрік поступив до Копенгагенської політехніки, де навчався хімії. Кай Ульрік був популярним серед студентів, випускав студентську газету та брав участь у театральних постановках. Він планував стати письменником, добре грав на скрипці. Після завершення університету 1919 року він тимчасово працював у Інституті тваринництва. Завідувач відділу невдовзі рекомендував Ліндерстрема-Ланга директору Карлсберзької лабораторії Сьорену Сьоренсону, який у серпні 1919 року взяв молодого випускника асистентом.

Перша наукова робота Ліндерстрема-Ланга була присвячена хімічним властивостям хінонгідридного електроду. Надалі він зацікавився впливом іонного складу розчину на функцію білкових молекул. У 1925 році він захистив докторську дисертацію з біохімічного розділення фракцій казеїну. Після захисту молодий дослідник короткий час стажувався в Мюнхенському університеті в нобелівського лауреата Ріхарда Вільштеттера, де зацікавився протеолітичними ферментами. Повернувшись до Копенгагена, він взявся експериментувати з пептидазами. У 1930 році до Ліндерстрема-Ланга в Карлсберзькій лабораторії долучився молодий австрійський дослідник Гайнц Гольтер^[de], який мав ідею досліджувати активність ферментів у тканинах та клітинах.

У 1930-х роках Ліндерстрем-Ланг здобув стипендію Рокфеллера для відвідин лабораторії Томаса Моргана в Каліфорнії. Під час візиту до США він відвідав також багато інших лабораторій.

1938 року його призначили професором та головою хімічного відділу Карлсберзької лабораторії.

Під час Другої світової війни Ліндерстрем-Ланг брав участь у русі опору, доправляючи людей у небезпеці до Швеції. Його заарештовувало гестапо, і він перебував у в'язниці впродовж двох тижнів, після чого його звільнили.