Калагарівка

Калага́рівка — село в Україні, у Гримайлівській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району, на правому березі річки Збруч (на лівому березі сусідом Калагарівки є селище Сатанів). До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Волиця та Крутилів. До Калагарівки приєднано хутір Чехова.

село Калагарівка
Герб Прапор
Село Калагарівка. По центру церква Введення в храм Пресвятої Богородиці Село Калагарівка. По центру церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Гримайлівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060110080071097
Основні дані
Засноване	1581
Населення	425
Територія	1.540 км²
Густота населення	444.81 осіб/км²
Поштовий індекс	48233
Телефонний код	+380 3557
Географічні дані
Географічні координати	49°15′18″ пн. ш. 26°14′29″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	251 м[1]
Водойми	Збруч
Відстань до районного центру	32 км
Найближча залізнична станція	Гримайлів
Відстань до залізничної станції	23 км
Місцева влада
Адреса ради	48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8
Карта
Калагарівка
Калагарівка
Мапа
Калагарівка у Вікісховищі

Старий водяний млин

Статуя Божої Матері

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1560.

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Красне Скалатського повіту^[2].

До 1939 року діяли «Просвіта» та інші українські товариства.

1947 року ланковому місцевого колгоспу імені Сталіна Петрові Бабію першому в історії комсомольської організації Тернопільської області надали звання Героя Соціалістичної Праці. Бабій зібрав по 619 центнерів цукрових буряків з гектара на площі 2 гектари ^[3][4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[6].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	684	99.85%
білоруська	1	0.15%
Усього	685	100%

Символіка

Затверджений 23 жовтня 2020р. рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, С.В.Ткачов, К.М.Богатов.

Герб

Щит перетятий хвилясто зеленим і срібним, у першій частині три срібні квітки яблуні, одна і дві, у другій червона мурована стіна з відчиненою брамою, у брамі чорний смолоскип із золотим полум'ям з червоною облямівкою. Унизу картуша напис "КАЛАГАРІВКА" і рік першої згадки "1560".

Герб означає розташування в Медоборах біля річки Збруч, сади біля села, а також легенду про підземний хід до Сатанова.

Прапор

Квадратне полотнище, розділене хвилястою горизонтальною смужкою на три частини – зелену, білу і муровану червону (57:6:57). На верхній смузі три білі квітки яблуні в горизонтальний ряд.

Пам'ятки та пам'ятники

Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1920, ПЦУ).

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), насипано символічну могилу борцям за волю України (1992).

За переказами, у селі є льох, з якого починається підземний хід, що веде на лівий берег Збруча — до Сатанівської фортеці ^[8].

• 
  Дерев'яна церква 1784 року. Польська поштівка.
• 
  Краєвид на Калагарівку з Сатанова. Зліва водяний млин.
• 
  Панорама Калагарівки

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Охорона природи

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі мешканці

Уродженці

• Гук Іван Тимофійович — лікар-уролог Черкаської обласної лікарні, Заслужений лікар України, Почесний громадянин міста Черкаси.
• Володимир Шиманський - художник -аматор^[9]