Каленик Андрійович

Кале́ник Андрійович (нар. кін. XVII століття — пом. 1-а пол. XVII століття) — український політичний та військовий діяч, гетьман реєстрового козацтва (1609–1610, 1624–1625), кошовий отаман Запорозької Січі (1632). Родоначальник роду Калющенків (Калениченків).

Каленик Андрійович
Каленик Андрійович Сучасний ілюстративний портрет, художник Сергій Якутович
Польський герб «Рубієш»
Гетьман Війська Запорозького Реєстрового
1609 – 1610, 1619
Гетьман Війська Запорозького Реєстрового
жовтень 1624 — 1625
Попередник:	Оліфер Голуб
Наступник:	Федір Пирський
Кошовий отаман Запорізької Січі
літо 1632
Попередник:	Семен Перев'язка
Наступник:	Арлам
Народження:	невідомо
Смерть:	невідомо
Країна:	Річ Посполита
Релігія:	православний
Рід:	Калющенки
Діти:	Богдан Калющенко
Військова служба
Приналежність:	Річ Посполита
Звання:	гетьман
Битви:	Облога Смоленська (1609—1611) Морські походи запорозьких козаків Хотинська війна

Біографія

Походив, ймовірно, з козацького або міщанського роду. Каленик Андрійович користувався польським гербом «Рубієш»^[1]. Відзначився під час походів українських козаків на Московське царство в роки Смутних часів, особливо під час Смоленської кампанії (1609—1610 роки). Разом із загоном реєстрового козацтва у 1610 році брав участь в успішній облозі Смоленська. У серпні 1619 року уперше згадується як гетьман. Очевидно, брав участь у морських походах запорожців проти Османської імперії, у Хотинській битві 1621 року.

Знову був проголошений гетьманом Війська Запорізького у жовтні 1624 року. 3 січня 1625 року уклав союз з Кримським ханством. У січні 1625 відправив до Варшави на Сейм козацьке посольство у складі Федора Острожанина (Якова Острянина), Іллі Федоровича та Дацька Гордієнка. Козаки вимагали ліквідації унії, легалізації та припинення дискримінації православної церкви в Україні і Білорусі, затвердження київським митрополитом Йова Борецького, а Захарію (Копистенського) архімандритом Києво-Печерської лаври.^[2]

На початку січня 1625 року Каленик Андрійович також відправив посланців до Москви.^[3] Посольство у Варшаву не мало успіху, через що Каленика було скинуто з гетьманства. Невдовзі гетьманом було обрано Федіра Пирського.

Каленик Андрійович належав до тієї частини козацької верхівки, яка не хотіла поривати з Річчю Посполитою, і у 1624—1625 роках домагалася зрівняння її в правах з коронною шляхтою, збереження автономії Війська Запорозького і припинення утисків православної церкви.

Влітку 1632 року обирається кошовим отаманом Запорозької Січі, змінивши Семена Перев'язку. Виступив ініціатором походу на Кримське ханство^[4]. Втім вже в 1633 році, з невідомих причин, Каленика було замінено на Арлама. Подальша доля невідома.

Особисте життя

Каленик Андрійович був одружений із тіткою Якима Сомка. У шлюбі був син Богдан Калениченко Калющенко.^[5]