Каловсвердер

Перше поселення на острові виникло в XIV столітті у південній частині острова і мало назву Казов. З часом Казов був приєднаний до сусіднього селища Літцов — майбутнього Шарлоттенбурга.

Саме за назвою поселення острів набув назви Каський (зафіксоване у 1537) або Касовський (1714). Водночас поширення набуває й співзучна назва Кальсвердер (нім. Kahlswerder) — «лисий» або ж «пустельний острів» (відома щонайменше з 1717 року). З часом обидва імені злилися у «Каловсвердер».

На початку XIX сторіччя на острові були збудовані кілька фабрик, а з середини сторіччя — із побудовою моста Шлоссбрюкке та алеї, яку нині названо іменем імператриці Августи, Каловсвердер набуває «міських» рис.

В 1871–1877 острів перетнула залізниця. 1880 року на північному заході Каловсвердера була збудована фабрика фармацевтичної компанії «Шерінг», що виробляла ефір і дубільні речовини.

У 1887 році розпочалося перепланування житлової забудови острова. Його центром стала площа Густава Адольфа (тепер — Мірендорфплатц). Незаселена частина Каловсвердера перетворилася на зону відпочинку — і для шарлоттенбуржців, і для берлінців.

У 1889 році на сході острова постав газовий завод. 1894 року була відкрита залізнична станція Югнфернгайде — таким чином між Берліном та Каловсвердером було налагоджене пряме транспортне сполучення.

В 1900 році на південному сході острова була збудована електростанція, яка забезпечувала електрикою увесь Шарлоттенбург. 1904 року на Тегелер Вег — навпроти парку Шарлоттенбург — була зведена будівля окружного суду. Після цього житловими кварталами була забудована і західна частина острова — між станцією Югнфернгайде і площею Густава Адольфа.

1920 року Каловсвердер став частиною Великого Берліна.

1950 року площа Густава Адольфа була перейменована на честь Карло Мірендорфа. Відтоді назва Мірендорф поступово витискає старе ім'я Каловсвердер. Дотепер стара назва острова збереглася лише в найменуванні «колонії Каловсвердер», розташованої між станцією Югнфернгайде і сусідньою вулицею Ольберсштрассе. «Колонії», що складаються з садібних ділянок, і досі займають майже увесь північний схід острова.

Після другої світової устаткування каловсвердерської фабрики компанії «Шерінг» було демонтоване і вивезене союзниками в рахунок репарацій. 1957 року на базі фабрики був створений центр мікробіологічних досліджень

Близькість багатьох університетів сприяла тому, що у Карловсвердері у післявоєнний час почали селитися студенти. 1968 року район був одним з центрів молодіжного руху, 4 листопада біля будівлі суду на Тегелер Вег відбулися сумнозвісні сутички (відомі також як «битва на Тегелер Вег» або ж «бійня на Тегелер Вег»), що стали переломним моментом західноберлінської «студентської революції».

У 1980 році Каловсвердер був з'єднаний з центром Берліна та Сіменсштадтом продовженням лінії метро U7 — зі станціями Мірендорфплац та Югнфернгайде.

1991 року був закритий газовий завод. 2001 року на місці колишньої фармацевтичної фабрики створили Берлінський біотехнопарк. 2006 року був знесений вже непотрібний 125-метровий димар електростанції, який довгий час домінував над островом.

2013 року на набережній Шпрее біля мосту Капріві за сприяння посольства Австрії був створений Австрійський парк.

Каловсвердер

Історія

Джерела

Wikiwand - on