Кальгаспори

Кальгаспори^[1] («каяття снігів», нім. Büßerschnee; також «каяття монахів», фірни, що каються) — своєрідні утворення на поверхні снігових і фірнових полів у вигляді похилих голок або пірамід висотою до 6 м у високогір'ї тропіків і субтропіків, віддаля схожі на натовп ченців, що поклоняються. На льодовику Хумбу гори Еверест виявлено «каяття монахів» висотою до 30 м.

Назва «каяття» («пенітентес») походить від однойменної назви головних уборів ченців.

Загальний опис

Для альпіністів цей тип льодовика є досить складною перешкодою, але невеликі кальгаспори значно полегшують рух по крутих льодових або фірновим схилах, утворюючи сходинки.

Такі «монахи» утворюються в умовах високого стояння сонця, сухості повітря і сильної інсоляції на ділянках, позбавлених моренного покриву або засіяних рідкою галькою, внаслідок нерівномірного танення фірна. Проталини виникають у напрямку падаючих косо сонячних променів (Кіліманджаро, Чимборасо)^[2].

Дослідження цього природного явища ведуться декількома групами вчених як у природних, так і в лабораторних умовах, проте остаточний механізм зародження кристалів «каяття монахів» і їх ріст донині не встановлено.

Досліди показують, що значну роль у ньому відіграють процеси абляції, циклічного танення і замерзання води в умовах низьких температур і певних значень сонячної радіації^[3].

Термін «каяття снігів» (нім. Büßerschnee) запропонований художником і альпіністом Рудольфом Решрейтером, який уперше під час експедиції в Чимборасо і Котопахі описав і зобразив цей феномен. Похилі зубці нагадували йому ченців, що каються з нахиленою головою і похиленою спиною^[4].

Деякі дані вказують на існування кальгаспорів на Європі, супутнику Юпітера^[5].

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 

На верхівці Світу. Пустеля