Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Кальницький Іван Сергійович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Кальницький Іван Сергійович
Remove ads

Коротка інформація Кальницький Іван Сергійович, Народився ...

Іван Сергійович Кальницький (нар. 23 червня 1923(19230623), уродженець села Гранів, Гайсинського району Вінницької області 27 вересня 2006, село Печера Тульчинського району Вінницької області) — український радянський діяч, голова колгоспу імені XXII з'їзду КПРС Герой Соціалістичної Праці (8.04.1971). Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань.

Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Народився в селянській родині. З вересня 1941 року служив рядовим Червоної армії, згодом очолив підпільну антифашистську організацію. З грудня 1942 до січня 1944 року — рядовий, політичний керівник взводу, політичний керівник роти партизанського загону імені Леніна Другої партизанської бригади, яка діяла на території Вінницької та Київської областей.

У березні 1944 — 1946 року — голова колгоспу імені Кірова в рідному селі Гранів Гайсинського району Вінницької області. У 1946 році переїхав в село Петрашівка до жінки, яка врятувала йому життя i в цьому ж році був обраний головою колгоспу «III інтернаціонал» Шпиківського району (нині Тульчинський район)[1], який в 1956 став передовим господарством і занесений на обласну дошку пошани[1].

Член ВКП(б) з 1948 року.

З 1956 року — голова колгоспів імені Леніна, «Третій Інтернаціонал» Шпиківського району Вінницької області, директор Соколецького млиноб'єднання Вінницької області.

У 1962—1976 роках — голова колгоспу імені XXII з'їзду КПРС села Печера Тульчинського району Вінницької області[1]. У 1976—1991 роках — голова укрупненого колгоспу імені XXV з'їзду КПРС села Печера Тульчинського району Вінницької області[1]. У 1978 році закінчив економічний факультет Української сільськогосподарської академії.

У 1991—1999 роках — голова приватного сільськогосподарського підприємства «Печера» села Печера Тульчинського району Вінницької області.

Remove ads

Алфімова Людмила Іванівна

1973 — на зйомках фільму «Прощавайте, фараони» познайомився з Алфімовою Людмилою Іванівною (був старший на 12 років від Людмили[2]). Кохання спалахнуло практично миттєво. Покинути Поліну Леонтіївну (Іван був молодший за неї на 15 років)[3], Івану Сергійовичу не дозволяло сумління. Тільки після смерті Поліни він запропонував Милі-Людмилі (так він багато років називав Людмилу Анфілову) переселитися до нього.1993 — одружилися, з Києва переїхала до села Печера Тульчинського району на Вінниччині. У часи незалежності Кальницький викупив занедбаний колишній особняк графів Потоцьких і довів його до ладу, подарував їй будинок у селі Печера[4]. Подружжя прожило 13 років разом.

Remove ads

Примітки

Нагороди

Книги і патенти

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads