Кальченко Степан Власович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кальченко.

Степан Власович Кальченко (18 (31) грудня 1908 , Карашина, Київська губернія  — 9 грудня 1996(1996-12-09) , Москва ) — радянський державний і партійний діяч, міністр сільського господарства Російської РФСР (1959—1960). Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання, депутат Верховної Ради РРФСР 5-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках.

Кальченко Степан Власович
Народився	18 (31) грудня 1908  Карашина, Корсунська волость, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	9 грудня 1996(1996-12-09) (87 років)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	політик
Alma mater	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Степан Власович Кальченко народився 31 грудня 1908 року в селі Карашина Канівського повіту Київської губернії (нині Корсунь-Шевченківський район Черкаської області)^[1] в родині залізничного кондуктора. З чотирнадцятирічного віку почав трудове життя, був наймитом, робітником цегельного заводу.

Трудову діяльність Степан Кальченко почав у 1925 році чорноробом на заводі. В 1928 році, після закінчення сільськогосподарського технікуму, по путівці Наркомзему СРСР був направлений на роботу до Батуринського району Шадринського округу Уральської області районним агрономом.

З 1930 по 1938 рр. він працював старшим агрономом Батуринської машинно-тракторної станції, потім - старшим агрономом та директором Шадринського зернорадгоспу (Челябінська область, нині Курганська область Російської Федерації). Також Степан Кальченко брав активну участь у колективізації селянських господарств.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1937 році Степан Кальченко був призначений Наркоматом радгоспів РРФСР начальником Управління вівчарського господарства Народного комісаріату зернових і тваринницьких радгоспів РРФСР. У 1942 році Степан Власович закінчив сільськогосподарську академію імені К. А. Тімірязєва і був направлений на роботу до Шадринского зернорадгоспу директором.

З 1943 по 1947 рік був директором Курганського обласного тресту зернових радгоспів.

З 1947 по 1948 рік — начальник Курганського обласного управління сільського господарства. 21 грудня 1947 року Степан Кальченко був обраний депутатом Курганської обласної Ради депутатів трудящих II скликання. Був також членом облвиконкому.

З 1948 року по 1950 рік — 1-й заступник голови Виконавчого комітету Курганського обласної Ради, відповідальний за сільське господарство області.

З 1950 по березень 1952 року — завідувач сільськогосподарського відділу; 2-й секретар Курганського обласного комітету ВКП(б). 17 грудня 1950 року обраний депутатом Курганського обласної Ради III скликання.

17 березня 1952 року постановою III-ї сесії Виконавчого комітету Курганського обласної Ради III-го скликання його було затверджено головою Виконавчого комітету Курганського обласної Ради депутатів трудящих - головою виконкому Курганської обласної Ради III скликання. Також він депутат обласної Ради IV скликання (1952-1954 рр.). В жовтні 1952 року Степан Кальченко брав участь у роботі XIX з'їзду КПРС у Москві.

З 1954 року Степан Кальченко переїхав до Москви, де працював з 1954 по 1958 рік заступником міністра сільського господарства СРСР.

У квітні 1958 — липні 1959 року — голова виконавчого комітету Кіровської обласної ради депутатів трудящих.

16 квітня 1959 — 14 червня 1960 року — міністр сільського господарства Російської РФСР.

З липня 1960 по грудень 1962 року був головою Виконавчого комітету Алтайської крайової Ради депутатів трудящих. Потім з грудня 1962 по грудень 1964 року — головою Виконавчого комітету Алтайської сільської крайової Ради депутатів трудящих. У грудні 1964 року Степан Кальченко був призначений головою Виконавчого комітету Алтайської крайової Ради депутатів трудящих.

Наступні двадцять років (1966—1986 рр.) Степан Кальченко працював першим заступником директора ВДНГ СРСР.

У 1986 році він вийшов на пенсію.

З 31 жовтня 1961 року по 29 березня 1966 року Степан Кальченко був кандидатом у члени ЦК КПРС (обраний на XXII з'їзді КПРС).

Степан Власович Кальченко помер в Москві 9 грудня 1996 року.

Похований на Троєкуровському кладовищі^[2].

Нагороди та звання

• орден Червоної Зірки (1945)
• орден «Знак Пошани» (1949)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (29.12.1978,)
• орден Дружби народів (30 грудня 1983), за багаторічну плідну роботу по організації пропаганди досягнень науки, техніки і передового досвіду в сільському господарстві і в зв'язку з семидесятипятиріччям з дня народження
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр..»