Калюжний Олексій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калюжний.

Калюжний Олексій Васильович (* (1896, за ін. даними — 1899, Чернігів — 04.03.1938, похований у селищі Нова Ухтарка, Комі АРСР, нині Республіка Комі, РФ) — український кінооператор.

Калюжний Олексій Васильович
Народився	1899  Чернігів, Російська імперія
Помер	4 березня 1938(1938-03-04)  Ухтинсько-Печорський ВТТ, Комі АРСР, РРФСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	кінооператор
Alma mater	Київський політехнічний інститут імператора Олександра IId
Заклад	Одеська кіностудія
IMDb	nm0435916

Жертва сталінського терору.

Біографія

Народився 1896 р. в Чернігові. Інженер за освітою, фотограф за спеціальністю. Викладав на кінофакультеті Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (1923—1924), одночасно працював оператором кінохроніки Київського обласного відділу ВУФКУ.

З 1925 р. — оператор Одеської кінофабрики.

В 1930—1931 рр. працював у Москві.

Був заарештований окупаційними органами НКВД СРСР 25.12.1937 р. Засуджений 02.01.1938 до розстрілу трійкою при УНКВС Архангельської обл. Звинувачення за ст. 58-10 КК РРФСР^[1].

Фільмографія

Зняв фільми:

• «Синій пакет» (1926)
• «Підозрілий багаж»(1926),
• «Беня Крик» (1927),
• «Напередодні» (1928),
• «Мертва петля»,
• «Злива» (1929, у співавт.),
• «Право на жінку» (1930, у співавт.),
• «Кармелюк» (1931).