Калязін

Каля́зін (рос. Калязин) — місто (з 1775^[2]) в Росії, адміністративний центр Калязінського району Тверської області.

Місто|A в країну= Калязін Герб Координати 57°14′ пн. ш. 37°51′ сх. д.H G O Країна РосіяРосія Регіон Тверська область Район Калязінський район Прізвисько Волжская Атлантида[1]  Перша згадка 1434 Місто з 1775 Площа 10 км²  Висота центру 120  м Населення ▼ 13 345  (2015) Катойконім калязінци, калязінец Часовий пояс UTC+3 Телефонний код 48249 Поштовий індекс 171570, 171571, 171573 Автомобільний код 69 Код ЗКАТУ 28222501 GeoNames 553884 Офіційний сайт kalyazin.ru Калязін Калязін (Росія) Калязін Калязін (Тверська область)  Калязін у Вікісховищі

Герб (1780)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калязін (значення).

Місто розташоване на правому березі Волги (Углицьке водосховище) за 190 км від Москви та приблизно на такій же відстані від Твері. У межах міста розташована гирлі річки Пуди і річки Жабни, правої притоки Волги.

Історія

Згадки в літописах про перше поселення (Нікола на Жабні), що знаходиться на місці нинішнього Калязіна, належать до XII століття. Значення поселення зросло із заснуванням в XV столітті Калязінсько-Троїцького (Макаріївського) монастиря на протилежному березі Волги^[3].

Наприкінці XVII століття Калязінська підмонастирська та Нікольська слободи, а також село Пирогово були об'єднані в одну Калязінську слободу.

У 1775 указом Катерини II слободі було присвоєно статус повітового міста^[2].

У XVIII — XIX століттях Калязін був значним торговим центром, двічі на рік влаштовувалися ярмарки. З кінця XIX століття розвиваються будівництво суден, ковальський промисел, валяльна та мереживна справи^[3].

У 1939 — 1940 роках частина території старого міста, включаючи всі основні пам'ятки історії та архітектури, була затоплена при будівництві Углицької ГЕС.

Населення

Зміна чисельності населення^{[4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][15][16][15][17][18][19][20][21][22][23][24]}:

Економіка

У Калязіні працюють: Калязінський машинобудівний завод (філія ВАТ «МіГ»), хлібокомбінат, виробництва з випуску валяного взуття, швацьке, льонообробне, з випуску оцту й оцтової есенції.

У Калязіні знаходиться Калязінска радіоастрономічна обсерваторія, де встановлений потужний радіотелескоп РТ-64 з діаметром рефлектора 64 метри.

Транспорт

Через місто проходить залізнична лінія Москва — Сонково — Санкт-Петербург. Від станції Калязін-Пост починається тупикова гілка на Углич (47 км). У місті є станції Калязін та Калязін-Пост. Автомобільною дорогою місто пов'язане з Москвою та Угличем, Твер'ю, через Кашин, функціонує автодорожній міст через Волгу.

Культура, пам'ятки

З освітніх закладів у місті є чотири школи (одна з них спеціалізована), педагогічне училище, машинобудівний технікум та професійне училище.

Панорама міста з річки Волги

Краєзнавчий музей (архітектурні, керамічні, скульптурні фрагменти та розписи Калязінсько-Троїцького монастиря; вжиткове мистецтво XVIII — XIX століть).

Монастир (ансамбль XVI — XVII століття) та інші старі споруди опинилися в зоні водосховища. Збереглися «плаваюча» на невеликому острівці дзвіниця Нікольського собору (1800, перший ярус частково схований нижче рівня води під шаром нанесеного ґрунту, сам собор був розібраний перед затопленням); ансамбль Вознесенської церкви та житлові будинки — XVIII—XIX ст.

Відомі особистості

В поселенні народилась:

• Мошетова Лариса Костянтинівна (* 1938) — радянський і російський вчений-офтальмолог.