Камай Олексій Степанович

Олексій Степанович Камай (нар. 1 квітня 1936(19360401), село Барсуки, тепер Кіровського району Могильовської області, Республіка Білорусь) — радянський і білоруський діяч, секретар, 2-й секретар ЦК КП Білорусі, голова Гомельського облвиконкому, 1-й секретар Гомельського обласного комітету КП Білорусі, голова Ради Комуністичної партії Білорусі. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат Білоруської РСР. Депутат Палати представників Національних зборів Республіки Білорусь (до 2000 року).

Камай Олексій Степанович
біл. Аляксей Сцяпанавіч Камай
Народився	1 квітня 1936(1936-04-01) (89 років)  село Барсуки, тепер Кіровського району Могильовської області, Республіка Білорусь
Громадянство	СРСР,  Білорусь
Національність	білорус
Діяльність	політик, партійний діяч
Alma mater	Білоруська сільськогосподарська академія (1959) і Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] (1974)
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС і Палата представників
Посада	Депутат Палати представників Білорусіd, депутат Верховної Ради Білорусіd[1][2] і chairman of the Homieĺ Regional Executive Committeed
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Камай.

Життєпис

У 1959 році закінчив Білоруську сільськогосподарську академію.

У 1959—1963 роках — механік радгоспу; 1-й секретар Мстиславського районного комітету комсомолу Могильовської області; комсомольський організатор Могильовського обласного комітету ЛКСМ Білорусі, секретар комітету комсомолу Бобруйського районного виробничого колгоспно-радгоспного управління Могильовської області.

Член КПРС з 1960 року.

У 1963—1968 роках — головний інженер-механік Бобруйського районного виробничого колгоспно-радгоспного управління, начальник Бобруйського районного управління сільського господарства Могильовської області.

У 1968—1973 роках — 1-й секретар Краснопольського районного комітету КП Білорусі Могильовської області.

У 1973—1974 роках — 1-й секретар Бобруйського районного комітету КП Білорусі Могильовської області.

У 1974 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1974—1979 роках — секретар Могильовського обласного комітету КП Білорусі з питань сільського господарства.

У 1979 — липні 1982 року — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КП Білорусі.

8 липня 1982 — 1 квітня 1985 року — голова виконавчого комітету Гомельської обласної ради народних депутатів.

1 квітня 1985 — 28 жовтня 1989 року — 1-й секретар Гомельського обласного комітету КП Білорусі.

18 жовтня 1989 — 27 березня 1990 року — секретар ЦК КП Білорусі.

27 березня 1990 — серпень 1991 року — 2-й секретар ЦК КП Білорусі.

У 1990-х роках — начальник Республіканської інспекції котлонагляду, стандартизації та метрології при Міністерстві сільського господарства і продовольства Білорусі. До 2000 року був депутатом Палати представників Національних зборів Республіки Білорусь від Биховського виборчого округу.

Потім — на пенсії в місті Мінську. Голова Ради Комуністичної партії Білорусі.

Нагороди і звання

• орден Леніна
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• Почесний громадянин Биховського району (28.06.1999)