Камалов Махкам Камалович

Махкам Камалович Камалов (25 грудня 1925(19251225), місто Ташкент, тепер Узбекистан — 21 лютого 2020, місто Ташкент, тепер Узбекистан) — радянський узбецький діяч, перший секретар Наманганського обкому КП Узбекистану. Депутат Верховної ради Узбецької РСР 6—9-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 10-го скликання.

Камалов Махкам Камалович
Народився	25 грудня 1925(1925-12-25)  Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Помер	21 лютого 2020(2020-02-21) (94 роки)  Ташкент, Узбекистан
Країна	СРСР
Національність	узбек
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Камалов.

Життєпис

З 1942 по січень 1943 року працював механіком швейної фабрики в Ташкенті.

З січня 1943 по 1946 рік — в Червоній армії. Служив у 368-му запасному стрілецькому полку 24-ї запасної стрілецької дивізії Середньоазіатського військового округу, з березня 1945 року був командиром стрілецького взводу 1124-го стрілецького полку 334-ї стрілецької дивізії. Учасник німецько-радянської війни.

У 1948 році закінчив Узбецьку республіканську партійну школу в місті Ташкенті.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У 1948—1962 роках — інструктор ЦК ЛКСМ Узбекистану; секретар Ташкентського обласного комітету ЛКСМ Узбекистану; голова виконавчого комітету районної ради депутатів трудящих.

Закінчив Ташкентський педагогічний інститут, Ташкентський сільськогосподарський інститут, Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1962—1976 роках — 1-й секретар Калінінського районного комітету КП Узбекистану міста Ташкента; секретар Наманганського обласного комітету КП Узбекистану.

У січні 1976 — 1984 року — 1-й секретар Наманганського обласного комітету КП Узбекистану.

У 1984—1985 роках — міністр плодоовочевого господарства Узбецької РСР.

Подальша доля невідома.

Помер 21 лютого 2020 року в Ташкенті.

Звання

• лейтенант

Нагороди

• орден Леніна (1978)
• орден Вітчизняної війни І ст. (23.12.1985)
• три ордени Трудового Червоного Прапора (1965, 27.08.1971, 1973)
• орден Червоної Зірки (27.05.1945)
• два ордени «Знак Пошани» (16.01.1950, 1957)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «За взяття Кенігсберга» (1945)
• медалі