Камінь Небезпеки

Ка́мінь Небезпе́ки (рос. Камень Опасности; яп. 二丈岩 Нідз'оіва) — скеля, розташована за 15,5 км на південний схід від мису Крильйону, крайньої південної точки острова Сахаліну, в протоці Лаперуза Охотського моря. Являє собою невелику групу голого, позбавленого рослинності, каміння. Довжина 150 м, ширина близько 50 м, висота 7,9 метрів. Відкрита і названа у 1787 році французькою експедицією на фрегатах «Бусоль» і «Астролябія» під командуванням Жана-Франсуа Лаперуза.

Камінь Небезпеки
рос. Камень Опасности
Маяк Каменя Небезпеки
Географія
45°47′15″ пн. ш. 142°13′00″ сх. д.
Місцерозташування	Охотське море, Лаперуза протока
Площа	0,0075 км²
Найвища точка	7,9 м
Країна
Росія
Регіон	Сахалінська область
Адм. одиниця	Сахалінська область
Населення	0 (2009)
Камінь Небезпеки Камінь Небезпеки (Росія)
Камінь Небезпеки Камінь Небезпеки (Сахалінська область)

Скеля і навколишній водний простір є улюбленим місцем перебування тюленів і сивучів. Глибини навколо — 22—27 м, місцями — 6,5 м. Вона сильно ускладнювала рух суден по протоці Лаперуза, який погіршувався частими туманами в літній час в цьому регіоні. Для уникнення зіткнення на кораблях виставлялися матроси, обов'язком яких було прислухатися до реву сивучів, які знаходяться на скелі. У 1913 році на скелі зведена бетонна башта з маяком.

Література

• И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Камень опасности, скала // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»^[ru], 2009. — С. 73—74. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)