Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Каннський кінофестиваль 2022

75-й кінофестиваль, що проводився в Каннах у 2022 році З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Каннський кінофестиваль 2022
Remove ads

Каннський кінофестиваль 2022 — це 75-й щорічний кінофестиваль, що проводився в Каннах, Франції з 17 по 28 травня 2022 року.

Коротка інформація Місце проведення, Дата заснування ...
Remove ads

Журі

Повний склад журі основного конкурсу[1]

  • Венсан Ліндон — голова журі; на Каннському фестивалі 2015-го року отримав приз за найкращу чоловічу роль, а в 2021-му фільм «Титан» з ним в головній ролі сенсаційно отримав «Золоту пальмову гілку».
  • Ребекка Голл — британська акторка, яка минулого року дебютувала як режисерка з картиною Passing та отримала величезне схвалення критиків.
  • Нумі Рапас — шведська акторка, зірка фільму «Агнець», що минулого року отримав спеціальний приз за оригінальність у секції «Особливий погляд».
  • Асгар Фархаді — іранський режисер, двократний лауреат премії «Оскар» в номінації «Найкращий міжнародний фільм». Минулого року його «Герой» узяв Гран-прі (другу за значущістю після «Золотої гілки» нагороду) в основному конкурсі Канн.
  • Джефф Ніколс — американський незалежний режисер, автор стрічок «Укриття», «Лавінг» та «Мад». Останні два було відібрано до основного конкурсу Канн в 2012-му і 2016-му роках відповідно.
  • Йоакім Трієр — режисер стрічки «Найгірша людина у світі», що у цьому році отримала номінації на «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм» і «Найкращий оригінальний сценарій».
  • Лєдж Лі — французький режисер, в 2019-му отримав в Каннах приз журі основного конкурсу за фільм «Знедолені».
  • Діпіка Падуконе — індійська акторка, яку, окрім боллівудських фільмів, можна було зустріти у стрічці «Три ікси: Реактивізація».
  • Жасмін Трінка — італійська акторка, режисерський дебют якої відбудеться на цьогорічному фестивалі в категорії «Спеціальні покази».
Thumb
Вінсент Ліндон, голова журі основного конкурсу.

Особливий погляд[2][3]

  • Валерія Голіно — італійська акторка, режисерка і продюсерка, голова журі.
  • Бенджамін Біоле — французький співак, автор пісень, актор і продюсер.
  • Дебра Гранік — американський режисер.
  • Йоанна Куліг — польська акторка.
  • Едгар Рамірес — венесуельський актор і продюсер.

Золота камера[2]

  • Россі де Пальма — іспанська акторка, голова журі.
  • Наташа Хрошіцкі — французький генеральний директор Arri France.
  • Люсьєн Жан-Батист — французький режисер, сценарист і актор.
  • Жан-Клод Лар'є — французький кінооператор.
  • Семюель Ле Біан — французький актор.
  • Олів'є Пеліссон — французький кінокритик.
  • Елеонора Вебер — французький режисер і письменник.
Remove ads

Незалежне Журі[2][4]

Міжнародний тиждень критики

  • Каутер Бен Ханія, туніський режисер і сценарист, голова журі
  • Бенуа Дебі, бельгійський кінооператор
  • Бенедикт Ерлінгссон, ісландський режисер
  • Ху Мун Юн, корейський кінокритик і директор Міжнародного кінофестивалю в Пусані
  • Аріана Лабед, французько-грецька акторка

Золоте око

  • Катрін Корсіні, французький режисер і сценарист, голова журі
  • Джаніс Бузяні, французький актор, режисер і сценарист
  • Марілу Дюпоншель, французька журналістка
  • Стефан Рітхаузер, швейцарський режисер
  • Пол Стратерс, австралійський продюсер

Queer Palm

  • Агнешка Голланд, польська режисерка, голова журі
  • П'єр Деладоншан, французький актор
  • Хічам Фалах, марокканський генеральний директор Міжнародного фестивалю документального кіно в Агадірі
  • Ірина Цілик, українська режисерка та письменниця
  • Алекс Вісенте, іспанський кінокритик
Remove ads

Фільми

Основний конкурс[5]

Більше інформації Назва фільму українською, Оригінальна назва ...

Особливий погляд[5]

  • Матьє Вадп'єда «Батько та солдат» — фільм-відкриття
  • Максим Наконечний «Бачення метелика»
  • Райлі Кіо та Джини Геммелл «Бойовий поні»
  • Маха Хадж «Середземноморська лихоманка»
  • Мар'ям Тузані «Блакитний кафтан»
  • Деві Чоу «Всі люди, якими я ніколи не стану»
  • Глинур Пальмасон «Божа земля»
  • Марі Кройцер «Корсаж»
  • Емілі Атеф «Більше ніж будь-коли»
  • Емін Елпер «Пекучі дні»
  • Томас М. Райт «Незнайомець»
  • Крістоффер Борглі «Набрид сам собі»
  • Агнешка Смочинська «Мовчазні близнючки»

Спеціальні покази[5]

Україна

Узагальнити
Перспектива

Павільйон

17 травня розпочав свою роботу Український павільйон. Спеціально для роботи Українського павільйону був підготовлений інтерактивний каталог із більш ніж 200 українських проєктів і сервісів[6]

Програма[6]

19 травня — дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War: Під час дискусії представники української кіноспільноти обґрунтують позицію нашої держави щодо неприпустимості сьогодні давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.

20 травня — презентація Discover Ukraine: спікери розказали про можливості для співпраці з Україною в умовах війни (в галузях постпродакшну, анімації, VFX, адаптації, сервісів для кіно, що зараз доступні для роботи).

22 травня — дискусія Women In Industry з Сахрою Карімі. Обговорення аспектів гендерного питання в кіногалузі й розгляд його крізь призму війни,

24 травня -  благодійний вечір-аукціон: гості зможуть  долучитись до збору коштів, які будуть спрямовані на підтримку України.

Промова президента[7]

На знак підтримки України фестиваль запросив виступити президента України Володимира Зеленського. Йому вдалось розчулити гостей, процитувавши відомий монолог Чарлі Чапліна зі стрічки «Великий диктатор»:

«Кіно мовчатиме чи буде говорити?.. Наші міста зруйновані не віртуальною графікою. Багато українців стали Гвідо й намагаються пояснити дітям, чому доводиться ховатися в підвалі. Багато українців стали такими, як Альдо Рейн. Земля нашої країни вже пошматована тисячами окопів. Звичайно, ми й далі битимемося. І в нас немає іншої альтернативи, ніж виборювати свободу. І я впевнений, що диктатор програє. Але мають прозвучати слова, як у 1940-му. Прозвучати з усіх екранів вільного світу. Потрібен новий Чаплін, який доведе й зараз, що кінематограф перестав бути німим»[7]

Фільм «Маріуполіс-2»[8]

Прем'єра стрічки «Маріуполіс 2» відбулася у Каннах. Це робота литовського кінорежисера Мантаса Кведаравічуса, якого 2 квітня росіяни розстріляли у Маріуполі. Його друзі та колеги змонтували фільм.

Йому вдалося відзняти матеріал для кіно. «З величезною силою та чутливістю „Маріуполіс 2“ зображає життя, що триває серед бомбардувань, і відкриває образи, які передають і трагедію, і надію», — зазначає творча група фільму.

Українські фільми[9]

Організатори заходу заявили, що Україна буде у фокусі програми. Протягом фестивалю світ побачить не одну, а п'ять українських фільмів.

  1. «Памфір» — режисер Дмитро Сухоліткий-Собчук
  2. «Бачення метелика» — режисер Максим Наконечний
  3. «Маріуполіс 2» — режисер Мантас Кведаравічус
  4. «Залізна сотня» — режисер Юлія Гонтарук
  5. «Світ для Ніні» Жанна Максименко-Довгіч

(Comme Z)[10]

Мішель Хазанавічус змінив назву свого фільму Comme Z на Cut (Ріж), адже вона асоціюється із літерою Z, яку Росія використовує як свастику у своїй війни проти України. Цей фільм — французький римейк японськой комедії про зомбі Зйомки без гальмів (2017).

Remove ads

Цікаві факти[11]

  • Уперше за останні роки проходить у традиційному форматі (через Covid-19)
  • Є останнім для його багаторічного директора П'єра Лескюра, який іде у відставку
  • Фестиваль відкрив фільм французького режисера Мішеля Хазанавічюса, якому на прохання офіційного звернення Українського інституту довелося перейменувати свою стрічку із «Z» у «Coupez!»
  • За головну нагороду змагається всього 21 фільм
  • Ірина Цілик — перша в історії українка, яка увійшла до складу журі нагороди Каннського кінофестивалю «Золоте око»
  • Через початок повномастштабної війни російські делегації не будуть допущені на фестиваль, а російські журналісти не отримали акредитацію
Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads