Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Каннський кінофестиваль 2022
75-й кінофестиваль, що проводився в Каннах у 2022 році З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Каннський кінофестиваль 2022 — це 75-й щорічний кінофестиваль, що проводився в Каннах, Франції з 17 по 28 травня 2022 року.
Remove ads
Журі
Повний склад журі основного конкурсу[1]
- Венсан Ліндон — голова журі; на Каннському фестивалі 2015-го року отримав приз за найкращу чоловічу роль, а в 2021-му фільм «Титан» з ним в головній ролі сенсаційно отримав «Золоту пальмову гілку».
- Ребекка Голл — британська акторка, яка минулого року дебютувала як режисерка з картиною Passing та отримала величезне схвалення критиків.
- Нумі Рапас — шведська акторка, зірка фільму «Агнець», що минулого року отримав спеціальний приз за оригінальність у секції «Особливий погляд».
- Асгар Фархаді — іранський режисер, двократний лауреат премії «Оскар» в номінації «Найкращий міжнародний фільм». Минулого року його «Герой» узяв Гран-прі (другу за значущістю після «Золотої гілки» нагороду) в основному конкурсі Канн.
- Джефф Ніколс — американський незалежний режисер, автор стрічок «Укриття», «Лавінг» та «Мад». Останні два було відібрано до основного конкурсу Канн в 2012-му і 2016-му роках відповідно.
- Йоакім Трієр — режисер стрічки «Найгірша людина у світі», що у цьому році отримала номінації на «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм» і «Найкращий оригінальний сценарій».
- Лєдж Лі — французький режисер, в 2019-му отримав в Каннах приз журі основного конкурсу за фільм «Знедолені».
- Діпіка Падуконе — індійська акторка, яку, окрім боллівудських фільмів, можна було зустріти у стрічці «Три ікси: Реактивізація».
- Жасмін Трінка — італійська акторка, режисерський дебют якої відбудеться на цьогорічному фестивалі в категорії «Спеціальні покази».

Особливий погляд[2][3]
- Валерія Голіно — італійська акторка, режисерка і продюсерка, голова журі.
- Бенджамін Біоле — французький співак, автор пісень, актор і продюсер.
- Дебра Гранік — американський режисер.
- Йоанна Куліг — польська акторка.
- Едгар Рамірес — венесуельський актор і продюсер.
Золота камера[2]
- Россі де Пальма — іспанська акторка, голова журі.
- Наташа Хрошіцкі — французький генеральний директор Arri France.
- Люсьєн Жан-Батист — французький режисер, сценарист і актор.
- Жан-Клод Лар'є — французький кінооператор.
- Семюель Ле Біан — французький актор.
- Олів'є Пеліссон — французький кінокритик.
- Елеонора Вебер — французький режисер і письменник.
Remove ads
Незалежне Журі[2][4]
Міжнародний тиждень критики
- Каутер Бен Ханія, туніський режисер і сценарист, голова журі
- Бенуа Дебі, бельгійський кінооператор
- Бенедикт Ерлінгссон, ісландський режисер
- Ху Мун Юн, корейський кінокритик і директор Міжнародного кінофестивалю в Пусані
- Аріана Лабед, французько-грецька акторка
Золоте око
- Катрін Корсіні, французький режисер і сценарист, голова журі
- Джаніс Бузяні, французький актор, режисер і сценарист
- Марілу Дюпоншель, французька журналістка
- Стефан Рітхаузер, швейцарський режисер
- Пол Стратерс, австралійський продюсер
Queer Palm
- Агнешка Голланд, польська режисерка, голова журі
- П'єр Деладоншан, французький актор
- Хічам Фалах, марокканський генеральний директор Міжнародного фестивалю документального кіно в Агадірі
- Ірина Цілик, українська режисерка та письменниця
- Алекс Вісенте, іспанський кінокритик
Remove ads
Фільми
Основний конкурс[5]
Особливий погляд[5]
- Матьє Вадп'єда «Батько та солдат» — фільм-відкриття
- Максим Наконечний «Бачення метелика»
- Райлі Кіо та Джини Геммелл «Бойовий поні»
- Маха Хадж «Середземноморська лихоманка»
- Мар'ям Тузані «Блакитний кафтан»
- Деві Чоу «Всі люди, якими я ніколи не стану»
- Глинур Пальмасон «Божа земля»
- Марі Кройцер «Корсаж»
- Емілі Атеф «Більше ніж будь-коли»
- Емін Елпер «Пекучі дні»
- Томас М. Райт «Незнайомець»
- Крістоффер Борглі «Набрид сам собі»
- Агнешка Смочинська «Мовчазні близнючки»
Спеціальні покази[5]
- Джозеф Косінскі — «Найкращий стрілець: Маверік»
- Баз Лурманн — «Елвіс»
- Джордж Міллер — «Три тисячі років туги»
- Бретт Морген — документалки про Девіда Бові Moonage Daydream
Україна
Узагальнити
Перспектива
Павільйон
17 травня розпочав свою роботу Український павільйон. Спеціально для роботи Українського павільйону був підготовлений інтерактивний каталог із більш ніж 200 українських проєктів і сервісів[6]
Програма[6]
19 травня — дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War: Під час дискусії представники української кіноспільноти обґрунтують позицію нашої держави щодо неприпустимості сьогодні давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.
20 травня — презентація Discover Ukraine: спікери розказали про можливості для співпраці з Україною в умовах війни (в галузях постпродакшну, анімації, VFX, адаптації, сервісів для кіно, що зараз доступні для роботи).
22 травня — дискусія Women In Industry з Сахрою Карімі. Обговорення аспектів гендерного питання в кіногалузі й розгляд його крізь призму війни,
24 травня - благодійний вечір-аукціон: гості зможуть долучитись до збору коштів, які будуть спрямовані на підтримку України.
Промова президента[7]
На знак підтримки України фестиваль запросив виступити президента України Володимира Зеленського. Йому вдалось розчулити гостей, процитувавши відомий монолог Чарлі Чапліна зі стрічки «Великий диктатор»:
«Кіно мовчатиме чи буде говорити?.. Наші міста зруйновані не віртуальною графікою. Багато українців стали Гвідо й намагаються пояснити дітям, чому доводиться ховатися в підвалі. Багато українців стали такими, як Альдо Рейн. Земля нашої країни вже пошматована тисячами окопів. Звичайно, ми й далі битимемося. І в нас немає іншої альтернативи, ніж виборювати свободу. І я впевнений, що диктатор програє. Але мають прозвучати слова, як у 1940-му. Прозвучати з усіх екранів вільного світу. Потрібен новий Чаплін, який доведе й зараз, що кінематограф перестав бути німим»[7]
Фільм «Маріуполіс-2»[8]
Прем'єра стрічки «Маріуполіс 2» відбулася у Каннах. Це робота литовського кінорежисера Мантаса Кведаравічуса, якого 2 квітня росіяни розстріляли у Маріуполі. Його друзі та колеги змонтували фільм.
Йому вдалося відзняти матеріал для кіно. «З величезною силою та чутливістю „Маріуполіс 2“ зображає життя, що триває серед бомбардувань, і відкриває образи, які передають і трагедію, і надію», — зазначає творча група фільму.
Українські фільми[9]
Організатори заходу заявили, що Україна буде у фокусі програми. Протягом фестивалю світ побачить не одну, а п'ять українських фільмів.
- «Памфір» — режисер Дмитро Сухоліткий-Собчук
- «Бачення метелика» — режисер Максим Наконечний
- «Маріуполіс 2» — режисер Мантас Кведаравічус
- «Залізна сотня» — режисер Юлія Гонтарук
- «Світ для Ніні» — Жанна Максименко-Довгіч
(Comme Z)[10]
Мішель Хазанавічус змінив назву свого фільму Comme Z на Cut (Ріж), адже вона асоціюється із літерою Z, яку Росія використовує як свастику у своїй війни проти України. Цей фільм — французький римейк японськой комедії про зомбі Зйомки без гальмів (2017).
Remove ads
Цікаві факти[11]
- Уперше за останні роки проходить у традиційному форматі (через Covid-19)
- Є останнім для його багаторічного директора П'єра Лескюра, який іде у відставку
- Фестиваль відкрив фільм французького режисера Мішеля Хазанавічюса, якому на прохання офіційного звернення Українського інституту довелося перейменувати свою стрічку із «Z» у «Coupez!»
- За головну нагороду змагається всього 21 фільм
- Ірина Цілик — перша в історії українка, яка увійшла до складу журі нагороди Каннського кінофестивалю «Золоте око»
- Через початок повномастштабної війни російські делегації не будуть допущені на фестиваль, а російські журналісти не отримали акредитацію
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads