Канторович Леонід Віталійович

Леоні́д Віта́лійович Канторо́вич (нар. 6 (19) січня 1912(19120119), Санкт-Петербург — †7 квітня 1986, Москва) — радянський економіст.

Канторович Леонід Віталійович
рос. Леонид Витальевич Канторович
Леонід Канторович, 1975 рік Леонід Канторович, 1975 рік
Ім'я при народженні	рос. Леонид Витальевич Канторович
Народився	6 (19) січня 1912(1912-01-19) Санкт-Петербург, тепер  Росія
Помер	7 квітня 1986(1986-04-07) (74 роки) Москва,  СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар[1]
Місце проживання	Санкт-Петербург[2] Москва[2] Barochnaya streetd
Країна	СРСР  Російська імперія
Національність	євреї[3]
Діяльність	математик, економіст, викладач університету
Alma mater	Ленінградський державний університет (1930)[2]
Галузь	функціональний аналіз, лінійне програмування, теорія множин, математика[4] і економіка[4]
Заклад	Петербурзький державний університет шляхів сполучення Військовий інженерно-технічний університет (Санкт-Петербург)[2] State Committee for Science and Technologyd[2][5] Institute for Systems Analysisd[5] Новосибірський державний університет[2] Ленінградський державний університет[2]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук[2] (1935) і професор[d] (1934)
Науковий керівник	Фіхтенгольц Григорій Михайлович[6] і Володимир Смирнов[6]
Відомі учні	Кублановська Віра Миколаївна[2] Hoàng Tụyd[7]
Аспіранти, докторанти	Svetlozar Rachevd[6] László Czáchd[6] Михайло Захарович Солом'якd[6] Gennady Rubinshteind[6] Vladimir Aleksandrovich Bulavskyd[6] Tamara Nikiforovna Smirnovad[6] Lyudmila Trofimovna Petrovad[6] Iosif Romanovskyd[6] Igor Karlovich Daugavetd[6] Valentin Ilyind[6] Izabella Yurievna Kharrikd[6] Viktor Khavind[6] Valery Makarovd[6] Gleb Pavlovich Akilovd[6]
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР Економетричне товариство[8] Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук
Війна	Друга світова війна[2]
У шлюбі з	невідомо[2]
Нагороди	Нобелівська премія з економіки (1975)
Висловлювання у Вікіцитатах  Канторович Леонід Віталійович у Вікісховищі

Леонід Віталійович Канторович народився 19 січня 1912 р. в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. Математичні здібності, виявлені змалку, допомагають йому в 14 років вступити до Ленінградського університету, який закінчує в 1930 р. Навчаючись в аспірантурі фізико-математичного факультету, одночасно викладає математику у вищих навчальних закладах Ленінграда. Стає професором у 1934 р., а через рік отримує ступінь доктора фізико-математичних наук. Професором Ленінградського університету працював до 1960 р.

У 1938 р. вченого запросили на роботу консультантом лабораторії Ленінградської фанерної фабрики. Результатом цієї роботи стала праця «Математичні методи організації й планування виробництва» (1939), де Канторович заклав основи теорії оптимального виробничого планування й лінійного програмування.

Канторович — першовідкривач лінійного програмування у світовій науці. У книжці «Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів» (1959) застосував власну теорію лінійного програмування для дослідження широкого кола проблем планування.

Разом з В. Німчиновим засновує в 1958 р. Лабораторію із застосування статистичних і математичних методів у економіці. Того ж року Канторовича обирають член-кореспондентом, а в 1964 р. — дійсним членом Академії наук СРСР.

Восени 1960 р. разом з групою математиків і економістів переїжджає до Новосибірська, де в Сибірському відділенні Академії наук СРСР керує відділом економіко-математичних методів, одночасно працюючи професором Новосибірського університету.

З 1971 р. Канторович — завідувач проблемної лабораторії в Інституті управління народним господарством (Москва). Протягом багатьох років очолював створену цим органом спеціальну раду. Входив до складу різних комісій з переробки методики оцінки економічної ефективності нової техніки, ціноутворення, матеріально-технічного постачання, брав участь у роботі комісій Держплану СРСР тощо.

За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів Леоніду Канторовичу та Тьяллінгу Купмансу в 1975 р. було присуджено Нобелівську премію. Л. Канторович серед усіх Нобелівських лауреатів — один з небагатьох професійних математиків.

Помер 7 квітня 1986 р.