Канівецька сотня

Канівецька сотня (вона ж і Канівцівська) — козацька сотня, адміністративно-територіальна та військова одиниця за часів Гетьманщини, що двічі створювалась у складі Іркліївського полку і разом з ним ліквідовувалась, втретє і востаннє існувала у складі Переяславського полку.

Канівецька (Канівцівська) сотня
Основні дані
Полк:	1648—1649; 1658—1663 роки — Іркліївський 1757—1782 роки — Переяславський
Утворена:	вперше у 1648, вдруге у 1658, втретє у 1757
Ліквідована:	вперше у 1649, вдруге у 1663, втретє у 1782
Населені пункти
Центр:	1648—1649; 1658—1663 роки Малі Канівці 1757—1782 роки Великі Канівці
Кількість сіл:	7 [1]: Малі Канівці, Великі Канівці, Лихоліти, Ревбинці, Крутьки, Воронинці, Мельники.
Кількість хуторів:	1 [1]: писаря земського Коновича
Сотенна влада
Сотники

Історія

Утворилася влітку 1648 року у складі Іркліївського полку. У зв'язку з його ліквідацією в 1649 році скасована. Відновлена у 1658 році знову ж у складі Іркліївського полку і скасована 1663 року знову через ліквідацію вдруге усього полку. Сотенний центр у ці періоди (1648—1649 та 1658—1663 роки) знаходився в селі Малі [Дальні] Канівці.

Втретє Канівецьку сотню відновлено за рішенням гетьмана К. Розумовського у 1757 році внаслідок розукрупнення Іркліївської сотні у складі Переяславського полку. Сотенний центр у 1757—1782 роках були Великі [Ближні] Канівці.

У 1782 році, зі скасуванням полкового на Лівобережній Україні, сотню разом з полком було ліквідовано, а територію розділено між Золотоніським та Городиським повітами Київського намісництва.

Сотенний устрій

Сотники

• Лебединський Іван (1757—1767) — був одночасно полковим суддею Переяславського полку та війтом Переяславського магістрату.
• Іллєнко Федір (1767—1777)
• Кулінський Микита Петрович (1777—1781)
• Богдановський Федір Петрович (1781—1782)

Писарі

• Бакай Павло (1757—1767)
• Бахкало Павло (1767)
• Удодинський Данило (1769—1782)

Осавули

• Щипака Григорій (1768—1782)

Хорунжі

• Яременко Андрій (1771—1774)
• Гришин Роман (1775—1782)

Сотенні отамани

• Ісаєвич Олексій (1757)
• Волошин Олексій Арсентійович (1758)
• Чернявський Матвій (1767)
• Волошин Степан Арсентійович (1768—1775)
• Чернявський Павло (1776—1782)

Опис Канівецької сотні

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Канівецької сотні напередодні ліквідації^[2]:

Села, та хутори Канівецької сотні [1]	Дворян і шляхетства	Різночинців	Духовенства	Церковників	Греків	Хат					Всього
						козаків виборних	козаків підпомічників	міщан	посполитих коронних, в тому числі рангових	посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків	хат	за останньою 1764 року ревізії душ
У Золотоніському повіті:
в селах Великі і Малі Канівці	4	5	2	2	—	191	157	—	—	70	418	—
хутір писаря земського Кононовича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
Разом у частині сотні Канівецької	4	5	2	2	—	191	157	—	—	72	420	967
У Городиському повіті:
село Лихоліти	—	2	1	1	—	60	64	—	—	34	158	—
село Ревбинці	—	2	2	1	—	87	36	—	9	15	147	—
село Крутьки	—	1	1	1	—	56	66	—	1	27	150	—
село Воронинці	—	—	1	1	—	26	26	—	—	30	82	—
село Мельники	1	6	1	1	—	186	72	—	14	22	294	—
Разом у частині сотні Канівецької	1	11	6	5	—	415	264	—	24	128	831	1586
Всього у сотні Канівецькій	5	16	8	7	—	606	421	—	24	200	1251	2553

Див. також

• Городові козаки