Каплер Олексій Якович

Каплер Олексій Якович (нар. 15 (28) вересня 1903(19030928)^[4], Київ, Російська імперія — 11 вересня 1979, Москва, СРСР) — радянський письменник, кінодіяч, кінорежисер, сценарист, актор, телеведучий програми «Кінопанорама» (1966—1972 рр., ЦТ). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969).

Каплер Олексій Якович
рос. Алексей Яковлевич Каплер
Дата народження	15 (28) вересня 1903[1]
Місце народження	Київ, Російська імперія[2][1]
Дата смерті	11 вересня 1979(1979-09-11)[3] (75 років)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Старий Крим
Громадянство	СРСР  Російська імперія
Професія	актор, кінематографіст, кінорежисер, сценарист, ведучий, телеведучий
Заклад	Всеросійський державний інститут кінематографії
Членство	СК СРСР
Нагороди
IMDb	ID 0438412

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каплер.

Біографія

Могили О. Каплера і Ю. Друніної

Народився у Києві в сім'ї багатого купця Якова Каплера. Закінчив гімназію у Києві. У молодості грав у Київському естрадному театрі

Зніматися в кіно почав у 1926 році. Дебютну режисерську стрічку «Шахта 12-28» (1931) так і не було випущено на великий екран. Зараз фільм вважається втраченим.

Один з засновників радянської кіноленініани та творців комуністичної кінопропаганди. Найбільш відомий як сценарист.

40-річним захопився донькою Й. Сталіна Світланою Аллілуєвою, за що був висланий до Воркути із звинуваченням у «шпигунстві на користь Великої Британії». С. Аллілуєва присвятила йому книгу «Двадцять листів другу» (1967).

В післясталінський період написав сценарії таких стрічок як «Смугастий рейс» та «Людина-амфібія».

У похилому віці взяв шлюб з російською поетесою Юлією Друніною.

Фільмографія

Акторські роботи:

• «Чортове колесо» (1926, епізод)
• «Шинель» (1926, «незначна особа», яка пізніше стала «значною особою»)
• «Маяковський сміється» (1975, оповідач)

Режисер-постановник:

• «Жінка в Раді» (1929),
• «Право на жінку» (1930),
• «Шахта 12-28» (1931, у співавт., Українфільм),

Автор сценаріїв кінокартин:

• «Право на жінку» (1930, у співавт.)
• «Студентка» (1930, у співавт.)
• «Шахта 12-28» (1931, у співавт., Українфільм)
• «Три товариші» (1935, у співавт.)
• «Шосте відчуття» (1935, у співавт.)
• «Ленін у Жовтні» (1937)
• «Шахтарі» (1937)
• «Ленін в 1918 році» (1939, у співавт.)
• «Котовський» (1942)
• «Вона захищає Батьківщину» (1943)
• «Перші радощі» (1956)
• «За вітриною універмагу» (1956)
• «Незвичайне літо» (1957)
• «Смугастий рейс» (1961, у співавт.)
• «Людина-амфібія» (1961, у співавт.)
• «Два життя» (1961)
• «Віра, Надія, Любов» (1972, т/ф, 3 с, Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Синій птах» (1976, у співавт.)
• «Київські зустрічі» (1979, кіноальманах, у співавт., Кіностудія ім. О. Довженка), та ін.

Екранізації творів:

• «Герой її роману» (1984, за мотивами оповідання Олексія Каплера «Лопушок»)
• «Ті, що зійшли з небес» (1986, екранізація повісті Олексія Каплера)
• «Повернення „Броненосця“» (1996, екранізація повісті Олексія Каплера)