Карантинна бухта

Каранти́нна бу́хта (крим. Karantın körfezi) — одна з Севастопольських бухт. Вдається в берег за вісім кабельтових на південний захід від Костянтинівського мису. Півострів, що виступає від її східного берега ділить бухту на дві частини: північну і південну, вузьку і звивисту. Карантинну бухту продовжує однойменна балка.

Карантинна бухта

Карантинна бухта
Бухта на карті
44°36′41″ пн. ш. 33°29′58″ сх. д.
Частина від	Севастопольські бухти
Море	Чорне море
Прибережні країни	Україна
Регіон	Севастополь
Міста та поселення	Севастополь
ідентифікатори і посилання
GeoNames	706810
У проєкті OpenStreetMap	↑3030976 ·R (Севастополь)
Карантинна бухта Карантинна бухта (Автономна Республіка Крим) Показати на мапі Автономна Республіка Крим Карантинна бухта Карантинна бухта (Севастополь) Показати на мапі Севастополь
Карантинна бухта у Вікісховищі

На північно-західному березі бухти в 519 — 518 роках до нашої ери греками був заснований давній Херсонес Таврійський, залишки якого збереглися до наших днів. Територія Херсонесу й частина акваторії Карантинної бухти є археологічним заповідником. Карантинною бухта названа тому, що її акваторія використовувалася для стоянки суден, що проходили карантин. Ось як про це сказано в Лоції Чорного моря, виданій в 1851 році: «Найближча до виходу (з Севастопольської бухти) називається Карантинною бухтою. Тут зазвичай кораблі проходили карантин». Довгий час забудова на узбережжі Карантинної бухти мала доволі непривабливий вигляд: тільки в 1838 році за наказом М. П. Лазарєва всі будівлі були приведені в порядок.

Карантинна бухта в 1942 році

Під час облоги Севастополя в 1854—1855 роках місце між міським кладовищем і карантином служило для зустрічей парламентарів ворожих сторін. Під час обстрілів французьких позицій біля старого міського кладовища російські ядра потрапляли в Карантинну балку й з часом їх там назбиралася величезна кількість, так що французи називали Карантинну балку «балкою ядер».

На східному березі бухти в XIX столітті розташовувалася Карантинна служба порту Севастополь, призначена для запобігання поширенню інфекційних захворювань із суден, що заходили в порт.

Під час оборони Севастополя 1941—1942 років в бухті дислокувалася 2-а бригада торпедних катерів. Сьогодні в Карантинній бухті базується 295-й Сулинський Червонопрапорний дивізіон ракетних катерів 41-ї бригади РКА Чорноморського флоту.

Література

• «Херсонес Таврический. Краткий путеводитель по городищу», «Библекс», Севастополь-2005.
• Лоція Чорного моря. Міністерство оборони СРСР. ГУНиО. 1987.

Джерела

• www.sevastopol.info [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.);
• geokrym.narod.ru [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.](рос.).