Карасин (Прилісненська сільська громада)

Кара́син — село в Україні, у Прилісненській сільській громаді Камінь-Каширського району Волинської області. Населення становить 632 осіб.

село Карасин
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Камінь-Каширський район
Тер. громада	Прилісненська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA07040070050064535
Основні дані
Засноване	1566
Населення	732
Площа	2,234 км²
Густота населення	282,9 осіб/км²
Поштовий індекс	44612
Телефонний код	+380 3376
Географічні дані
Географічні координати	51°26′55″ пн. ш. 25°29′40″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	164 м
Водойми	озеро Тросне, озеро Святе
Місцева влада
Адреса ради	44612, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с. Карасин, вул. Центральна, 23а
Карта
Карасин
Карасин
Мапа
Карасин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Карасин.

Історія села

Озеро Тросне

Князь Федір Санґушко володів селом Карасин, яке придбав у Петра Баєвського. За переказами, перші дві сім'ї оселилися на південному березі озера, яке в наш час майже повністю зникло. Риба і дичина були основними засобами для існування перших поселенців. Назва села походить від великого улову риби в озері, зокрема карася — Карасин. Перші згадки відносяться до середини XVI століття.

Люди

• Богайчук Василь Панасович (1969—2024) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, помер 14 січня 2024 року.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 651 особа, з яких 298 чоловіків та 353 жінки.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 628 осіб.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	99,84 %
російська	0,16 %

Пам'ятки

Природи

Озеро Святе

За два кілометри на північний захід від населеного пункту розкинулося мальовниче озеро Тросне. Влітку воно збирає на своїх берегах численну кількість відпочиваючих.

За 1 км на південь від озера Тросне знаходиться озеро Святе, неподалік якого розташована ботанічна пам'ятка природи «Болітце».

Архітектури

Свято-Михайлівська церква

Духовну та архітектурну цінність становить Свято–Михайлівський храм. Церква збудована в 1691 році. Дерев'яна, тризрубна, одноповерхова. Дзвіниця прибудована у 1882 році. Храм і дзвіниця збудовані в єдиному стилі. До загального плану входить вівтар з прибудованою паламаркою, центральна частина храму, притвор із дзвіницею. Основною окрасою є неординарний купол. В інтер'єрі церкви дерев'яна декоративна різьба XIX століття. Тут також є стародавні ікони та церковні книги.

Вітряний млин

Неабияке зацікавлення у подорожуючих викличе вітряний млин. Млин був побудований відразу ж по закінченню німецько-радянської війни. Очолювали будівельні роботи Матвійчук Бенедикт та Сахнік Петро — в майбутньому працівники млина. Вітряк простої конструкції. Дуб, що використали для будівництва, був завезений з Ковеля і в діаметрі становив близько одного метра.

У 2005 році, за ініціативи місцевого голови, вітряк перенесений з північно-західної частини в центр села і частково відреставрований. Можливо, він знову буде діяти.

Археології

Карасин-1, поселення одношарове доби неоліту

За 2 км на північний захід від села на західному березі озера Тросне (висотою до 1,5 м) виявлено сліди поселення епохи неоліту. Пам’ятку виявлено Г.В. Охріменком і Д.Я. Телегіним 1977 року. На круглому дюнному підвищенні площею 100х60 м (у шарі ґрунту 5–15 см) зібрано тонку неолітичну кераміку з рослинною домішкою, крем’яні знаряддя: скребки, проколки, сокирки та ін.

Пам’ятка датується серединою V тис. до н. е. Вона наполовину зруйнована під час будівництва дороги Луцьк–Дольськ.