Каратаєва Надія Юріївна

Надія Юріївна Каратаєва (нар. 25 січня^[2] 1924, Москва — пом. 10 жовтня 2019^[3], там же) — радянська і російська актриса театру та кіно. Заслужена артистка РРФСР (1981). Вдова народного артиста СРСР Анатолія Папанова. Учасниця німецько-радянської війни.

Каратаєва Надія Юріївна
рос. Надежда Юрьевна Каратаева
Ім'я при народженні	рос. Надежда Юрьевна Каратаева
Народилася	25 січня 1924(1924-01-25)  Москва, РСФРР, СРСР
Померла	10 жовтня 2019(2019-10-10) (95 років)  Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Знання мов	російська
Заклад	Московський театр сатири
Учасник	німецько-радянська війна
Роки активності	з 1946[1]
У шлюбі з	Папанов Анатолій Дмитрович
Діти	Yelena Papanovad
Нагороди
IMDb	ID 0438996

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каратаєва.

Біографія

Надія Каратаєва народилася 25 січня 1924 року в Москві^[2]. Її батьки ніякого відношення до мистецтва не мали: тато був військовим, мама працювала лаборанткою в закритому НДІ. Надія з дитинства обожнювала театр, грала героїнь в шкільному драмгуртку^[4].

У червні 1941 року, відразу після закінчення середньої школи, вступила на акторський факультет ГІТІСу. Однак почалася німецько-радянська війна, яка змінила її плани. Батько пішов на фронт, а Надія, трохи провчившись в інституті, вирушили з мамою в евакуацію до Новосибірська. Там вона пройшла курси сандружинниць, а потім добровільно пішла на фронт. Працювала у військовому госпіталі, а потім сандружинницею в санітарному поїзді № 74 Чита—Москва—Чита, який забирав поранених у Москві і відвозив їх у тил. Робила пораненим бійцям уколи, перев'язки, розносила їм їжу, мила посуд. Ходила по вагонах і читала їм бойові листки і вірші^[4].

В 1943 році ГІТІС відновив заняття. Надія повернулася на навчання в інститут, де познайомилася з Анатолієм Папановим, який прийшов туди з передової (був комісований за станом здоров'я). Йому запропонували навчатися на другому курсі. Так опинився разом з Надією, бо через відсутність чоловіків, дівчатам ні з ким було грати етюди. 20 травня 1945 року Надія та Анатолій одружилися^[4].

У 1946 році Надія Каратаєва закінчила ГІТІС (акторський курс Марії Овчининської та Василя Орлова)^[2].

Після закінчення інституту працювала разом з чоловіком у Російському драматичному театрі у місті Клайпеді Литовської РСР^[2].

У 1948 році на запрошення театрального режисера Андрія Гончарова чоловік Надії повернувся до Москви, а вона приїхала до нього пізніше^[4].

З 1950 року по 2014 рік Надія Каратаєва була актрисою Московського академічного театру сатири.

Померла в Москві 10 жовтня 2019 року в реанімації однієї з лікарень Москви. Похована поряд із чоловіком, Народним артистом СРСР Анатолієм Папановим, на Новодівичому кладовищі в Москві.

Родина

У Московському академічному театрі сатири з 1948 року і до самої смерті грав і її чоловік, актор Анатолій Папанов (1922—1987).

У 1954 році у подружжя народилася дочка, Олена Папанова, яка згодом стала актрисою Московського драматичного театру імені М. М. Єрмолової.

Творчість

Роботи в театрі

Московський театр сатири

Надія Каратаєва служила в театрі з 1950 року по 2014 рік, зіграла на його сцені в багатьох виставах:

• «Не ваша справа»
• «Квадратура кола»
• «Подруги»
• «Божевільний день, або Одруження Фігаро»
• «Стара діва»
• «Смійтеся, паяци»
• «У часу в полоні»
• «Рідненькі мої»
• «Ревізор»
• «Гніздо глухаря»
• «Маленькі комедії великого будинку»

та інші.

Фільмографія

1. 1966 — Лабіринт (фільм-спектакль) — дружина судді
2. 1971 — Офіцер флоту (фільм-спектакль) — сторожиха
3. 1974 — Совість (1-ша серія) — медсестра
4. 1974 — Маленькі комедії великого будинку (фільм-спектакль, сюжет № 1 «Оглядовий ордер») — Серафима Іванівна Іванова
5. 1977 — Особисте щастя (серія № 4) — дільничний лікар
6. 1978 — Таблетку під язик (фільм-спектакль) — Оксана Сметанкіна
7. 1978 — У часу в полоні (фільм-спектакль) — мати скитальця
8. 1982 — Ревізор (фільм-спектакль) — унтер-офіцерська вдова
9. 1987 — Гніздо глухаря (фільм-спектакль) — Наталя Гаврилівна, дружина Судакова
10. 2003 — Подаруй мені життя — бабуся Ольги
11. 2004 — Лола і маркіз. Віртуози легкої наживи — бабуся
12. 2004 — Під небом Верони — дружина академіка
13. 2005 — Час збирати каміння — господиня
14. 2005 — Невідкладна допомога-2 (серія № 6 «Мумія») — бабуся
15. 2006 — Вісім люблячих жінок (фільм-спектакль) — Шанель
16. 2006 — А ви йому хто? — бабуся Таня
17. 2006 — Лікарська таємниця — Некрасова
18. 2006 — 2007 — Любов як любов — Кузмінівна
19. 2008 — Рідні люди (Україна) — бабуся Рая
20. 2009 — 2010 — Спальний район — Марія Павлівна, директор школи
21. 2011 — Зроблено в СРСР — бабуся Катя, сусідка Михайла
22. 2012 — Інспектор Купер (фільм № 7 «Смерть зірки») — Семенівна