Караїмознавство

Караїмознавство — наука про мову, літературу, культуру, історію та релігію караїмів; що є одним із напрямків сходознавства.

Історія

Початки караїмських досліджень пов'язані з особою Тадеуша Чацького та його публікацією «Дослідження про євреїв та караїмів» (Вільно 1807, перевидання: Краків 1860 та Львів 1886). В даний час дослідження караїмів проводяться серед інших у Польщі Кафедра вивчення івриту, вивчення араме та караїмів при Департаменті азійських наук Університету Познані.

Караїмознавство в Україні має багаторічну традицію, завдяки ентузіазму любителів історії караїмської походження. Одним із засновників караїмознавства на Україні є Семіта Кошуль (1906—1996), удостоєна за видатні заслуги в області караїмознавства премії ім. І. І. Казаса, що присуджується кримським фондом культури. У своїх роботах вона непримиренно захищала тюркську теорію походження караїмів різко критикуючи прихильників інших теорій серед професійних істориків^[1], зокрема й сам І. І. Казаса^[2]. В даний час традиції Семіти продовжуються і розвиваються^[3] в Науковому центрі Асоціації кримських караїмів під керівництвом Юрія Полканова. Міжнародним інститутом кримських караїмів видаються міжнародні щоквартальні журнали «Caraimica» і «Караїмське спадщина».

Караїмознавці

Авраам Фіркович, Ян Жегожевський, Тадеуш Ян Ковальський, Шапшал Серая Маркович, Олександр Мардкович, Ананій Зайончковський, Володимир Зайончковський, Шимон Шишман, Юзеф Сулімович, Олександр Дубинський, Семіта Кушуль, Емілія Лебедева, Ольга Прік.

Сучасні караїмознавці

Генрік Янковський, Маріола Абкович, Анна Сулімович, Шимон Пілецький.

Бібліографія

• Караїми [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Караїми // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 603. — 1000 екз.
• О караимах, преимущественно живущих в городе Евпатории [Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.] // Новороссийский календарь на 1839-й год. — Одесса: Изд. Ришельевского лицея. Гор. тип., 1838. — C. 179—182.(рос. дореф.)
• , Tadeusz Jan Kowalski, "Najpilniejsze zadania karaimoznawstwa"
• , Aleksander Dubiński, "Początki zainteresowań językiem i literaturą karaimską w nauce europejskiej do końca XIX w"
• , Aleksander Dubiński, "Pół wieku karaimoznawstwa w Polsce"
• , Aleksander Dubiński, "Publikacje reliogioznawcze w zakresie karaimoznawstwa polskiego (od 1918 roku). Bibliografia"