Карельський національний округ

Карельський національний округ — територія з особливим статусом в складі Калінінської області, РРФСР, СРСР, існувала у 1937—1939 роках, в місцях компактного проживання тверських карел. Адміністративний центр — Лихославль^[1] Населення округу складало 170000, з яких 65 % тверські карели (95 000)^[2]

Карельський національний округ Карельський національний округ
1937 – 1939
Карельського національного округу: історичні кордони на карті Карельський національний округ на мапі Калінінської області
Столиця	Лихославль
Державний устрій	Не вказано
Історія
• Засновано	9 липня 1937
• Ліквідовано	7 лютого 1939
Населення

Історія

Карельський національний округ було створено 9 липня 1937 указом Центрального Виконавчого Комітету СРСР. До складу округу увійшли райони Калінінської області — Лихославський (з адміністративним центром у місті Лихославль), Максатихинський (райцентр — Максатиха), Рамешківський (райцентр — Рамешки), і Новокарельський (райцентр — Толмачі) райони, а також новостворений Козловський район (райцентр — Козлове). Поза округом залишилися карели Весьєгонського, Сандовського, Краснохолмського, Зубцовського, Сонковського, Молоковського, Вишнєволоцького і Есеновицького районів, на території яких проживало тоді 26 600 карел.^[2]

7 лютого 1939 округ було скасовано, і райони були підпорядковані Калінінській області^[1]

Під час наступних змін в адміністративних підрозділів, Новокарельський район було розділено між Лихославським і Спировським районами, а Козловський район було розділено між Спировським і Максатихинським районами^[1]