Карла M. Пітерс

Карла Мак-Гетчін Пітерс (1943 р.) — відома американська вчена-планетар. Доктор Пітерс опублікувала понад 150 наукових статей у рецензованих журналах і була співавтором книги «Віддалені геохімічні аналізи: елементарний і мінералогічний склад» разом з Пітером Енглертом. Її загальні наукові дослідження включають вивчення планет та еволюцію планетних поверхонь з акцентом на віддалених композиційних аналізах.^[4]

Карла M. Пітерс
Народилася	1943
Країна	США[1]
Діяльність	геологиня
Alma mater	Массачусетський технологічний інститут, Antioch Universityd і Antioch Colleged
Заклад	Браунський університет[2], Lunar and Planetary Instituted[3] і Корпус миру
Членство	Корпус миру
Нагороди	G. K. Gilbert Awardd (2010) премія Джерарда Койпера (2004) Fellow of the American Geophysical Uniond Eugene Shoemaker Distinguished Scientist Medald (2015) член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2007)
Медіафайли у Вікісховищі

Кар'єра

Пітерс здобула ступінь бакалавра в математиці Антіохського коледжу в 1966 році. Після роботи викладачем математики в середній школі протягом одного року в штаті Массачусетс, вона провела наступні два роки як волонтер — викладач Корпусу Миру в Малайзії. Після повернення до США отримала ступінь бакалавра (1971), магістра (1972) і кандидата наук (1977) Массачусетського технологічного інституту в планетарній науці. Доктор Пітерс пропрацювала три роки в космічному центрі Джонсон (НАСА), перш ніж стати професором в Університеті Брауна в 1980 році. Вона є головним дослідником Мінералогічної карти Місяця, яку створили за допомогою спектрометра зображення (0,4-3,0   мкм), який призначений для характеристики та відображення мінералогії Місяця з високою роздільною здатністю; даний прилад був спрямований на Місяць на індійському космічному кораблі Чандрааян-1. Карла Пітерс також є співдослідником на місії NASA Dawn до астероїдів Vesta і Ceres. Крім того, є членом Підкомітету з планетного захисту Консультативної ради НАСА і членом Американської асоціації розвитку науки і Американського геофізичного союзу.^[5]

Нагороди та відзнаки

• Астероїд 3713 Пітерс
• Нагороджена премією Г. К. Гілберта 2010 року, найвищою нагородою Відділу планетних наук Геологічного товариства Америки^[6]
• Нагороджена премією «Койпер» у 2004 році, найзначнішою нагородою Відділу планетних наук Американського астрономічного товариства^[7]
• Обрана членом Американської асоціації розвитку науки в 2007 році^[8]
• Обрана членом Американського геофізичного союзу в 2001 році