Карликові сфероїдальні галактики

Ка́рликові сфероїда́льні гала́ктики (dSph) — карликові галактики зі слабкою поверхневою яскравістю.

Зображення карликової сфероїдальної галактики NGC 147, отримане 2MASS.

Розмір таких галактик становить 1000—10 000 парсек. У них немає зір ранніх спектральних класів, вони майже повністю позбавлені міжзоряного газу (його частка становить менше 0,1% загальної маси), газ бідний на важкі елементи^[1].

Перші дві такі галактики виявили 1938 року в сузір'ї Печі.

Хоча карликові сфероїдальні галактики подібні до великих кулястих скупчень^[2], іноді їх розглядають як завершення послідовності карликових еліптичних галактик^[1]. Серед астрономів не існує однозначного консенсусу за якими характеристиками відрізняти карликові сфероїдальні галактики від великих кулястних зоряних скупчень^[3]. Обидва класи об'єктів дуже подібні за типом зоряного населення, масою та розмірами^[4].

Загалом, світність dSph є нижчою, ніж в карликових еліптичних галактик аналогічної маси^[5]. Є свідчення наявності величезної кількості (частки від загальної маси) темної матерії, що значно перевищує аналогічні показники для кулястих скупчень^[6]. Віріальна маса карликових сфероїдальних галактик, обчислена зі спостережень за рухом окремих зір, набагато більша, ніж видима (отримана підрахунком зір). Це означає, що вони містять дуже багато темної матерії, і свідчить на користь їх класифікації саме як галактик^[6].

Див. також

• Карликова сфероїдальна галактика Стрільця