Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Карлов Андрій Геннадійович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Андрі́й Генна́дійович Ка́рлов (рос. Карлов Андрей Геннадьевич, 4 лютого 1954, м. Москва, СРСР — 19 грудня 2016, Анкара, Туреччина[1][2]) — радянський, російський дипломат, надзвичайний і повноважний посол (2011). Герой РФ (посмертно, 2016).
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Згідно з офіційними даними Міністерства закордонних справ РФ, Андрій Карлов народився в Москві в родині Геннадія Карлова та Марії Олександрівни. У нього також була сестра на ім'я Олена Ширанкова, яка була на 6 років молодша за нього. У 1968 році, коли Карлову було 14 років, його батько помер у віці 37 років від серцевої недостатності. У 2018 році губернатор Брянської області Олександр Богомаз стверджував, що Карлов родом з міста Клинці. У місті Клинці діє благодійний фонд ім. Андрія Карлова, головою якого є його вдова Марина Карлова[3].
За власним визнанням Карлова: „Я представник третього покоління в нашій сім'ї, яке працює на дипломатичній службі. Мій дід прийшов на роботу в МЗС нарком СРСР) у січні 1922 року. Я виріс у сім'ї дипломата, і приклад моїх батьків мав для мене велике значення“[4].
Освіта
Андрій Карлов закінчив московську школу № 648, яка на сьогоднішній день носить його ім'я.
За словами Георгія Толорая (дипломата, професора кафедри сходознавства Московського ДІМВ МЗС СРСР/РФ, Андрій Карлов у Московському ДІМВ МЗС СРСР глибоко вивчав Корею, її історію та мову[5]. У 1976 році закінчив факультет міжнародних економічних відносин МДІМВ МЗС СРСР. Володів корейською та англійською мовами.
Діяльність в КНДР та Республіці Корея
З 1976 року перебував на дипломатичній службі. З 1976 по 1981 роки та з 1984 по 1990 роки Андрій Карлов працював у Посольстві СРСР у Північній Кореї (КНДР).
З 1992 по 1997 рік Андрій Карлов працював у Посольстві РФ в Республіці Корея (Південна Корея).
З 9 липня 2001 до 20 грудня 2006 року — Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Північній Кореї (КНДР)[6][7]. У згоді із Кім Чен Іном сприяв будівництву Троїцького храму РПЦ МП Корейської єпархії в Пхеньяні. 13 серпня 2006 року, в день освячення храму патріархом Московським Кирилом (Гундяєвим), він був нагороджений орденом преподобного Серафима Саровського III ступеня. У цьому ж храмі відбулося рукоположення двох перших північнокорейських православних священників. У цьому ж храмі в ті дні Андрій Карлов та його дружина Марина вінчалися. Вінчання звершив патріарх Московський Кирил (Гундяєв)[8].
Діяльність в Росії
1992 року закінчив Дипломатичну академію МЗС Росії.
У 2007—2009 роках — заступник директора Консульського департаменту МЗС Росії.
З 26 січня 2009 до 12 липня 2013 року — директор Консульського департаменту МЗС Росії.
Діяльність в Туреччині
З 12 липня 2013 до смерті (19 грудня 2016 року) — Надзвичайний і повноважний посол РФ в Турецькій Республіці[9][10].
У лютому 2014 року відкривав Центр російської науки і культури в Анкарі[11]. Колеги Андрія Карлова розповідають, що криза у відносинах між Туреччиною і Росією після збиття російського Су-24 винищувачем F-16 у Туреччні у листопаді 2015 року він сприймав дуже особисто, оскільки раніше у відносинах двох країн вдалося домогтися серйозних зрушень і в політиці, і в економіці, підписати угоду про „Турецький потік“ в обхід України та багато іншого.
Убивство
19 грудня 2016 року на виставці „Росія очима Турків“ у Анкарі Карлова застрелив Мевлют Мерт Алтинташ (тур. Mevlüt Mert Altıntaş) — турецький поліцейський, що на той момент не перебував на службі[12][13][14][15]. Після пострілів у посла, вигукнув „Аллаху Акбар, Аллаху Акбар. Не забувайте Алеппо, не забувайте Сирію. Поки наші провінції не будуть в безпеці, ви також не відчуєте смак безпеки. Це помста за Алеппо. Ми вмираємо там, ти помреш тут. Не підходьте, не підходьте. Лише смерть забере нас звідси. Кожна особа, яка брала участь у цій жорстокості — заплатить“[16][17][12][15][18], що натякол на участь Росії в Сирійській війні. За деякими даними, стрілець пройшов на виставку за допомогою поліцейського посвідчення[19]. За повідомленнями турецьких ЗМІ, нападника було застрелено турецькою поліцією.
Через 15 хвилин після нападу Мевлют був убитий спеціальними силами, його мати, сестра, а також сусід по кімнаті затримані[20].
Цього ж дня Путін дав вказівку міністру закордонних справ Лаврову представити Карлова до державної нагороди і внести пропозицію про увічнення його пам'яті[21]. За словами Путіна, Карлов був блискучим дипломатом», «дуже інтелігентним, м'якою людиною, добрим»[21].
Похорон
20 грудня 2016 року церемонія прощання з Андрієм Карловим пройшла в аеропорту Анкари Есенбога. З турецької сторони на ній були присутні мер Анкари Мелих Гекчек, міністр внутрішніх справ Сулейман Сойлу та віцепрем'єр Тогрул Тюркеш[22]. Заупокійну літургію в аеропорту звершив архімандрит Константинопольської православної церкви Віссаріон (Комзіас)[23].
Того ж дня літак ФСБ доставив труп Карлова в Москву. У аеропорту Внуково літак зустрічали глави МЗС Росії і Туреччини Сергій Лавров і Мевлют Чавушоглу[24].
22 грудня 2016 року тіло відспівали в Москві у Храмі Христа Спасителя, богослужіння провів Патріарх Московський Кирил (Гунядєв), у заходах взяв участь Путін[25]. Цього ж дня Карлова поховали з військовими почестями (церемонія похоронів військовослужбовців згідно з установам ЗС РФ) на Хімкинському цвинтарі (Москва) поряд із його батьком.
Пам'ять
Рішенням міської ради столиці Туреччини 9 січня 2017 року вулиця в Анкарі, на якій знаходиться посольство Росії, названа іменем Андрія Карлова[26][27].
20 грудня 2016 року мерія Анкари ухвалила рішення назвати виставковий зал в Центрі сучасного мистецтва, у якому був застрелений Андрій Карлов, на його честь[28].
20 грудня 2016 року вчена рада МДІМВ заснував іменні стипендії та премії ім. Карлова для студентів і викладачів університету, що займаються східною проблематикою. Крім того, ім'я посла буде також присвоєно дипломатичному клубу МДІМВ[29].
10 лютого 2017 року в будівлі «Пошти Росії» в Москві була представлена поштова марка, присвячена Андрію Карлову. На марці зображено портрет Карлова, медаль «Золота Зірка», а також будинок Міністерства закордонних справ Росії. Марка була випущена тиражем 135 тисяч примірників в рамках продовження серії «Герої Російської Федерації». Відбиток гасіння першого дня марки поставили вдова посла Марина Карлова, гендиректор МЗС Росії Сергій Вязалов і глава «Пошти Росії» Дмитро Страшнов. За словами Вязалова, «конверт з гасінням цієї марки залишиться в музеї Міністерства закордонних справ»[30].
3 лютого 2017 року Московська школа ГБОУ «Школа № 648» була перейменована у «Школа № 648 імені Героя Російської Федерації А. Р. Карлова»[31].
У лютому 2017 року ім'я Андрія Карлова вулиці на Дорогомиловской Заставі, біля обеліска «Москва — місто герой», між Кутузовським проспектом і Великий Дорогомиловской вулицею.
10 квітня 2017 року на будівлі посольства Росії в Північній Кореї (КНДР) у Пхеньяні відкрита меморіальна дошка з написом «Тут служив Батьківщині Герой Росії Андрій Карлов» і барельєфом[32].
19 грудня 2017 року меморіальна дошка роботи народного художника РФ Олександра Рукавишникова була встановлена в Москві на вулиці Петрозаводської, д. 24, к. 2, де Андрій Карлов жив з 2011 до 2016 роки.
Remove ads
Сім'я
- Батько — Геннадій Карлов (пом. 1968), випускник МДІМВ, працював в Африці.
- Мати — Марія Олександрівна.
- Дружина — Марина Михайлівна[33]. 15 серпня 2006 року в Троїцькому храмі в Пхеньяні повінчані митрополитом Смоленським і Калінінградським Кирилом Гундяєвим[34]. Свідком на вінчанні виступив радник-посол Посольства Росії в КНДР Олександр Мацегора.
- Син — Геннадій Андрійович, закінчив МДІМВ, закінчив бакалаврат на факультеті міжнародних відносин, потім вступив на магістратуру на факультеті міжнародної журналістики. Був секретарем консульського відділу посольства Росії в КНДР[35]. За останніми відомостями — третій секретар Генерального консульства РФ у м. Варна (Болгарія)[36].
Remove ads
Нагороди
- Герой РФ (посмертно, 20 грудня 2016 року) — за проявлені стійкість і мужність на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла Російської Федерації в Турецькій Республіці, великий внесок у реалізацію зовнішньополітичного курсу РФ[37].
- Подяка Президента РФ (19 лютого 2011 року) — за заслуги в підготовці та проведенні XIV Петербурзького міжнародного економічного форуму[38].
- Орден преподобного Серафима Саровського III ступеня (РПЦ, 13 серпня 2006)[39].
Дипломатичний ранг
Див. також
- Список послів Російської Федерації в державах Азії;
- Ернст фон Рат
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads