Карл Вільгельм Валентинер

Карл Вільгельм Валентинер (нім. Karl Wilhelm Valentiner) (22 лютого 1845 в Екернферде — 1 квітня 1931) — визначний німецький астроном.

Карл Вільгельм Валентинер (нім. Karl Wilhelm Valentiner)
нім. Karl Wilhelm Valentiner
Народився	22 лютого 1845(1845-02-22) Екернферде, Рендсбург-Екернферде, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер	1 квітня 1931(1931-04-01) (86 років) Берлебекd, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	астроном, викладач університету
Alma mater	Школа Святого Томи (Лейпциг) HU Berlin[1]
Галузь	Астрономія
Заклад	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Університет Карлсруе
Посада	таємний радник
Науковий керівник	Вільгельм Ферстер[1]
Батько	Friedrich Wilhelm Valentinerd
У шлюбі з	Elisabeth Valentinerd[2]
Діти	Wilhelm Valentinerd[3] Siegfried Valentinerd
Карл Вільгельм Валентинер у Вікісховищі

Життя

У 1874 році Вільгельм Валентинер привів успішну німецьку експедицію до Чіфу (Китай), щоб спостерігати сонячне затемнення. У 1875 році він узяв на себе керівництво обсерваторії Мангейма. Так як умови спостереження в центрі міста Мангейма були незадовільні, у 1880 році великий князь Фрідріх I Баденський схвалив прохання Вільгельма з переміщення обсерваторії в місто Карлсруе. Телескоп був розташований у імпровізованому бараку на території парку. Вільгельм Валентинер, на той час вже професор Університету Карлсруе, незадоволений тим, що нова обсерваторія так і не була збудована, вирішує перенести будівництво до пагорба Кьоніґштуль в місті Гейдельберг. Де й була створена «Großherzoglichen Bergsternwarte» (тепер Обсерваторія Гейдельберг-Кьоніґштуль).

У 1898 році Валентинер керує відділенням астрометрії, яке було конкурентом астрофізичного відділення тої ж обсерваторії і яким керував Макс Вольф. У 1909 році Валентинер стає професором-емеритом, а два відділення обсерваторії об'єднують у одне.

Наукові твори

• Handwörterbuch der Astronomie in vier Bänden, Breslau
• Astronomische Bilder, Leipzig, 1881