Карл Шлехтер

Карл Шлехтер (нім. Carl Schlechter; 2 березня 1874, Відень — 27 грудня 1918, Будапешт) — видатний австрійський шахіст, один з найсильніших у першому десятилітті XX ст., Послідовник вчення Стейніца. Шаховий теоретик і композитор. Головний редактор журналу «Deutsche Schachzeitung» (1912—1918)

Карл Шлехтер
нім. Carl Schlechter
Народився	2 березня 1874(1874-03-02)[1][2]  Відень, Австро-Угорщина[1]
Помер	27 грудня 1918(1918-12-27)[1][2] (44 роки)  Будапешт, Угорщина[1]  ·туберкульоз
Країна	Австрія
Діяльність	шахіст, шаховий композитор
Знання мов	німецька[3]
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Спортивні досягнення

Рік	Місто	Турнір	+	-	=	Результат	Місце
1900	Мюнхен		9	0	6	12 з 15	1-2
1901	Монте-Карло		9	2	6	12 з 17	2
1904	Монте-Карло		4	0	6	7 з 10	2
1904	Кобург		4	1	7	7,5 з 12	1-3
1906	Нюрнберг		6	1	9	10,5 з 16	3-4
1906	Остенде		15	3	12	21 з 30	1
1907	Остенде		7	3	10	12 з 20	2
	Карлсбад	1-й міжнародний турнір	8	3	9	12½ з 20	4-5
1908	Відень		9	0	10	14 з 19	1-3
	Прага		9	1	9	13,5 з 19	1-2
1910	Гамбург		8	1	7	11,5 з 16	1
1910/1911	Відень	Требіч-турнір				10 з 14	1-2
1911	Карлсбад	2-й міжнародний турнір	13	4	8	17 з 25	2-3
1912	Відень	Требіч-турнір	5	1	4	7 з 10	1
1913	Відень	Требіч-турнір	10	0	8	14 з 18	1
1914	Відень	Требіч-турнір	10	1	3	11,5 з 14	1
1915/1916	Відень	Требіч-турнір				10 з 15	1

Найбільш значущі матчеві результати:

Рік	Місто	Суперник	Результат
1902	Карлсбад	Яновський	(+6-1=3)
1910	Відень, Берлін	Ласкер	(+1-1=8)
1911	Кельн	Тарраш	(+3-3=10)

Відгуки про Шлехтера

В 90-х роках XIX ст. теорія Стейніца ще настільки не була загальним надбанням, що навіть багато майстрів не засвоїли її повністю. Тому шахісти, які володіли нею досконало, без особливих зусиль досягали відмінних турнірних успіхів, перемагаючи слабких супротивників, а між собою зводячи партії переважно внічию. Так виник особливий стиль того часу — малоініціативний, що зводився головним чином до чатування на позиційні помилки супротивників, погано знайомих з системою Стейніца. Ця манера гри майже стирала індивідуальне обдарування найталановитіших шахістів тієї епохи. До останніх належить і Шлехтер. Вивчаючи його партії, ми, однак, можемо розрізнити іноді під маскою наслідувальної техніки його істинну, вельми значну особистість.

— Р. Реті «Підручник шахової гри» (1929)

.