Карна і Желя

Желя (Жля) і Карна — богині-сестри печалі та жалю у давніх слов'ян, вісниці мертвих. Мають бліді обличчя, відтінене довге чорне волосся. Разом літають над полем битви та оповіщають хто загине. Після битви сидять, схиливши голову та обнявши руками коліна, оплакують мертвих. Згідно з наявним звичаєм, загиблих воїнів спалювали — Желя розносила їхній попіл у розі; згадується, як Желя, в «Слові о полку Ігоревім». У руках у неї, згідно з повір'ям — піч з жаром як символ смутку.

Карна і Желя
Божество в	слов'янська міфологія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карна (значення).

Джерела

• Жля [Архівовано 25 червня 2007 у Wayback Machine.] // Энциклопедия «Слова о полку Игореве»
• Рыбаков Б. А. Мифология древних славян // Рождение богов и богинь. Саратов: Надежда, 1993.

Посилання

• Желя [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 439. — 1000 екз.
• Карна [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 606. — 1000 екз.

● http://litopys.org.ua/sklar/sk14.htm [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.] [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]