Карнеґі-хол

Ка́рнеґі-хол або Ка́рнеґі-гол (англ. Carnegie Hall; ˈkɑrnɨɡi, також часто kɑrˈneɪɡi чи kɑrˈnɛɡi^[2]) — концертна зала в Нью-Йорку, на розі 7 авеню та 57-й вулиці Мангеттену, в якому виконують як академічну, так і популярну музику.

Карнеґі-хол
40°45′54″ пн. ш. 73°58′48″ зх. д.
Країна	США
Розташування	Мангеттен
Тип	будівля сценічних мистецтвd
Стиль	неоренесанс[1] і середземноморське відродженняd
Архітектор	William Tuthilld[1]
Засновник	Ендрю Карнеґі
Дата заснування	1891
Адреса	Сьома авеню і 57-а вулиця (Мангеттен)
Карнеґі-хол Карнеґі-хол (США)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Споруджений за проєктом архітектора Вільяма Татгілла.

Відкритий 1891 року серією концертів Нью-Йоркського симфонічного оркестру, в яких взяв участь як диригент Петро Ілліч Чайковський.

До 1898 мав назву «Мюзик-гол», потім — Ендрю Карнеґі, на честь людини, що фінансувала спорудження цього будинку.

Конструкція

Споруда містить три зали, головна з яких на 2804 місця з 1997 року названа на честь американського скрипаля, який походить з України, Ісаака Стерна. На Сьомій авеню є зала на 599 місць і на 57-й вулиці на 268 місць.

Сумарна кількість місць — 3671.

У 1983 і 2003 роках будинок реконструювали.

Світові прем'єри

Протягом більш аніж столітнього існування у Карнеґі-холі відбулися світові прем'єри найвідоміших симфонічних творів, зокрема:

• Дев'ята симфонія Антоніна Дворжака (16 грудня 1893)
• Symphonia Domestica Ріхарда Штрауса (21 березня 1904)
• Щедрик Миколи Леонтовича (5 жовтня 1922)
• Варіації на теми Кореллі Сергія Рахманінова (7 листопада 1931)
• Контрасти Бели Бартока (9 січня 1939)
• Камерна симфонія № 2 Арнольда Шенберга (15 грудня 1940)
• Симфонія в 3 частинах Ігора Стравінського (24 січня 1946)
• Симфонія № 3 Чарлза Айвза (5 квітня 1946)
• Гімн Святому Причастю Олів'є Мессіана (13 березня 1947)
• Симфонія № 4 Чарлза Айвза (26 квітня 1965)

Див. також

• Бібліотеки Карнеґі