Дочка Францишека та Розалії. Під час радянської окупації (1939—1941) її родину депортували до Сибіру. Її батько був у трудовому таборі, після амністії він вступив до польської армії. Покинувши СРСР та евакуювавшись до Персії, вона розділила долю «мандрівних дітей» в Азії та Африці — у селищі Коджа в Уганді, де ходила до польської школи.

Після прибуття до Великої Британії закінчила Лондонський університет. Потім працювала вчителькою, також присвятила себе польському скаутингу у вигнанні, під час якого познайомилася з Ришардом Качоровським. Одружилася з ним 19 липня 1952 року в Лондоні. Народила доньок Аліцію (у шлюбі Янковська) та Ядвігу Ягоду (у шлюбі Шульцем), мала п'ять онуків.

Разом із чоловіком брала активну участь у суспільному житті польських емігрантів та у благодійній діяльності Союзу польських жінок Великої Британії.

10 квітня 2010 року мала взяти участь у відзначенні 70-ї річниці катинського різні, але через хворобу відмовилася від участі в урочистостях^[1]. Тож чоловік у подорож один і загинув катастрофі президентського літака Ту-154 Ту-154.

На президентських виборах 2010 та 2015 років підтримала кандидатуру Броніслава Коморовського^[2][3]. Наказом від 15 серпня 2012 року вона була нагороджена Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі^[4].

У 2012 році вийшла книга під назвою «Президент Кароліна Качоровська. Станіславів — Сибір — Африка — Лондон», написана Івоною Валентинович і присвячена життю колишньої першої леді^[5].