Карпенко Анатолій Якович

Анато́лій Я́кович Карпе́нко (нар. 15 грудня 1955, с. Віленька, Житомирська обл., УРСР) — український підприємець, директор ЗАТ «Полюс» та Благодійного фонду «Дзвін надії». Депутат Київської міської ради, голова Деснянської спілки власників житла. Заслужений працівник сфери послуг України.

Анатолій Карпенко
Народився	15 грудня 1955(1955-12-15) (69 років) с. Віленька, Житомирська обл., УРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	директор ЗАТ «Полюс» та Благодійного фонду «Дзвін надії»
Alma mater	КТЕІ (1983)
У шлюбі з	Раїса Карпенко
Діти	доньки Ірина та Наталія
Нагороди	Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Заслужений працівник сфери послуг України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карпенко.

Біографія

Народився 15 грудня 1955, с. Віленька Брусилівського району житомирської області, УРСР в родині вчителів. Проходив строкову службу у прикордонних військах.

Навчався в Київському технікумі громадського харчування, де здобув фах техніка-механіка. У 1983 році закінчив Київський торгово-економічний інститут (КТЕІ) за спеціальністю «Технологія і організація громадського харчування», за фахом — інженер-технолог.

Працював директором тресту їдалень Дніпровського та Ватутінського району м. Києва. У 1985 році був одним з ініціаторів будівництва комбінату харчування будівельників. 4000 будівельників міста отримали гаряче харчування. У 1986 році організовував харчування на санітарних пунктах та пунктах дезактивації під час Чорнобильської катастрофи. У 1987 році Трест громадського харчування став орендним. У 1995 році колективом тресту Анатолія Карпенка обрано головою правління. Обирався депутатом Дніпровської та Ватутінської районної ради, обраний депутатом Київської міської ради XXIII та XXIV скликань.

Одружений, має дві доньки.

Нагороди та відзнаки

• Орден «За заслуги» I ст. (25 червня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм^[1]
• Відзначений почесним званням «Заслужений працівник сфери послуг України». Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, орденом «Знак Пошани».

Література

• Літопис вищих навчальних закладів. Випускники КНТЕУ 2006