Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Карпова Тетяна Михайлівна

російська акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Тетяна Михайлівна Карпова (19162018) — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР (1990).

Коротка інформація Карпова Татьяна Михайлівна, рос. Татьяна Михайловна Карпова ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Народилася 4 (17) січня 1916 року в Харкові (нині Україна).

Вперше вийшла на сцену в 13-річному віці в спектаклі Маклена Граса Н. Г. Куліша в театрі Березіль (режисер А. С. Курбас).

У 1932—1933 роках навчалася в Харківському музично-театральному технікумі (нині Харківське музичне училище імені Бориса Лятошинського), одночасно виступала на сцені молодіжного робочого театру Темафор (Театр малих форм).

У 1934 році здавала іспит в школу при Московському Художньому театрі Два (МХАТ II) і була прийнята вільна слухачка, але через кілька місяців її вигнала Серафімою Бірман за нестерпний харківський говір.6[джерело?].

В 1938 році закінчила Театральне училище при Московському театрі Революції (курс М. І. Бабанова).

З 1938 року — актриса Московського театру Революції (з 1954 Московський академічний театр імені Володимира Маяковського).

У кіно знімалася мало.

Кращі ролі Сурмілова в кіноопереті На підмостках сцени К. К. Юдіна і Клавдія Іванівна в комедії Теща С. І. Сплошнова.

Актриса відзначала 100-річний ювілей в Центральному Будинку актора (ЦДА). Відбувся вечір під назвою Нескучне століття Тетяни Карпової, який пройшов за участю іменинниці.

Померла 26 лютого 2018 року в Москві на 103-му році життя. Похована в Москві на Троєкуровському кладовищі.

Особисте життя

  • перший чоловік (1935—1941) — Костянтин Кулешов, головний художник театру ім. В. Маяковського.
  • другий чоловік — Сергій Арсенійович Майоров (1903—1973), театральний режисер. Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1934), заслужений діяч мистецтв РРФСР (1954).
  • третій чоловік — Дмитро Долгопольський, директор-розпорядник театру ім. В. Маяковського.
  • четвертий чоловік — Євген Костянтинович Олександрович. Наклав на себе руки, застрелившись з рушниці.

Дітей не було.

Проживала в Москві, в районі станції метро Київська.

Remove ads

Звання та нагороди

  • заслужена артистка РРФСР (05.11.1947)
  • народна артистка РРФСР (08.03.1960) за заслуги в області радянського мистецтва[1]
  • народна артистка СРСР (25.07.1990) за великі заслуги в розвитку радянського театрального мистецтва[2]
  • Сталінська премія першого ступеня (1947) — за виконання ролі Любові Шевцової у виставі «Молода гвардія» по А. А. Фадєєву
  • орден «Знак Пошани» (29.01.1954) в зв'язку з тридцятиріччя Московського театру Драми і відзначаючи заслуги працівників театру в області розвитку радянського театрального мистецтва[3]
  • орден Пошани (03.02.1998) за великі заслуги в розвитку театрального мистецтва[4]
  • медалі
Remove ads

Творчість

Театральні роботи

  • «Вихованці слави» А. К. Гладкова Шура Азарова
  • 1961 «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта  Катрін
  • «Лисички» Л. Хеллман Реджина
  • «Гамлет» У. Шекспіра  Гертруда
  • «Медея» Евріпіда Медея
  • «Королева-мати» М. Сантанеллі Реджина
  • «Собака на сіні» Лопе де Вега Діана де Бельфлер[5]
  • «Весна в Москві» Гусєва Надя Коврова
  • «Прості серця» К. Г. Паустовського Ліза
  • «Марія Стюарт» Ф. Шиллера Розамунд, Паж
  • «Сини трьох річок» В. М. Гусєва Олександра
  • «Лодочниця» Погодіна Шура
  • «Батьківський дім» Катаєва Зіна
  • «Оленушка» Л. М. Леонова  Олена
  • «Молода гвардія» по А. А. Фадєєва Люба Шевцова
  • «Великі дні» Вірти Таня Шатрова
  • «Таня» Арбузова Таня, Оля
  • «Коло» С. Моем Елізабет
  • «Ромео і Джульєтта» У. Шекспіра Дама
  • «Не від світу цього» Фінна Олена Петрівна
  • «Леді і джентльмени» Л. Хеллман Реджина
  • «Сампани Блакитний річки» В. Д. Пушкова Натуко
  • «Третя молодість» братів Тур Полинцева
  • «Яблунева гілка» В. А. Добровольського, Я. Смоляка Ніна Воронцова
  • «Зикови» М. Горького Павла
  • «Легенда про любов» Н. Хікмета Мехмене Бану
  • «Персональна справа» Штейна Малютіна
  • «Будиночок на околиці» А. Н. Арбузова Любов
  • «Аристократи» Погодіна Сонька
  • «Готель „Асторія“» А. П. Штейна Лінда
  • «За годину до світанку» Галича Варя Калинникова
  • «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта Катрін
  • «Фауст і смерть» Левада Ірина
  • «Океан» А. П. Штейна Леля
  • «Весняні скрипки» А. П. Штейна Алевтина Миколаївна
  • «Як ся маєш, хлопче?» В. Ф. Панової Жінка без імені
  • «Нас десь чекають» А. Н. Арбузова  Валерка
  • «Перебіжчик» А. Тур і П. Л. Тур  Домбровська
  • «Поворот ключа» М. Кундери  Олена Нечасова
  • «Чарівний пароль» Д. К. Орлова, Л. С. Новогрудського  Гідра контрреволюції
  • «Діти Ванюшина» С. А. Найдьонова  Клавдія
  • «Дума про Британку» Ю. І. Яновського  Ганна Іванцева
  • «Три хвилини Мартіна Гроу» Г. А. Боровика  Мадам
  • «Банкрут, або Свої люди — розрахуємося!» А. М. Островського  Устина Наумівна
  • «Довгоочікуваний» А. Д. Салинського  Клава
  • «Чайка» А. П. Чехов а  Поліна Аркадіївна
  • «Гра в джин» Д. Л. Кобурна  Фонса Дорсі
  • «Кішка на розпеченому даху» Т. Вільямса  Велика Ма
  • «Ніч ангела» А. Розанова  Антоніна Романівна
  • «Летять перелітні птахи» А. М. Галина  Максимівна
  • «Жанна» А. М. Галина  Сверчкова
  • «Флігель» А. Буравського  Петрунічева
  • «Уроки музики» Л. С. Петрушевської  Анна Степанівна
  • «Хто боїться Рея Бредбері?» В. Е. Максимова  Горемикін
  • «Моє століття» М. Лоранс  Малу

Ролі в кіно

Озвучування

Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads