Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Касименко Олександр Карпович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Олександр Карпович Касименко (нар. 10 (23) червня 1905(19050623), Велика Бурімка пом.13 січня 1971, Київ) — український історик, доктор історичних наук (1959), професор (1961).

Коротка інформація Олександр Карпович Касименко, Народився ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Народився (10 (23) червня 1905 року в селі Велика Бурімка (нині село Чорнобаївського району Черкаської області). У 1926 році закінчив факультет соцвиховання Полтавського інституту народної освіти.

У 19271932 роках викладач соціально-економічних дисциплін Полтавського індустріального технікуму та Полтавського сільгоспінституту. З серпня 1933 року доцент, з грудня 1934 року — завідувач кафедри історії Росії і народів СРСР Полтавського педагогічного інституту. Водночас редагував газету «Більшовик Полтавщини» [1] (19321935 роки).

На початку 1935 року виключений із партії і був знятий із посад «за прояв націоналізму» (відновлений у партії у травні 1935 року). З вересня 1935 року по серпень 1939 року викладав історію в педучилищі і на курсах підготовки істориків для середніх шкіл.

1939—41 — завідувач кафедри Житомирського педагогічного інституту. Під час радянсько-німецької війни перебував на партійній роботі. 1941—43 — редактор обласної газети в м. Чкалов (тепер м. Оренбург, РФ). 1943—1946 — лектор ЦК КП(б)У. 1946—1947 — консультант ЦК КП(б)У.

Одночасно від 1944 — старший викладач Київського університету і педагогічного інституту (до 1946).

З жовтня 1945 року по травень 1951 року - завідувач кафедри історії міжнародних відносин і зовнішньої політики факультету міжнародних відносин Київського університету.

Підготував працю з історії радянсько-польських взаємин, яку захистив як кандидатську дисертацію (1946).

Від жовтня 1946 до кінця 1947 — редактор зовнішньополітичного українського щомісячника «Сучасне і майбутнє».

Брав участь у підготовці мирних договорів з колишніми союзниками Німеччини у Другій світовій війні у складі делегації України на Паризькій мирній конференції 1946.

1947 — член делегації України на сесії Економічної комісії ООН для Європи.

В 19471964 роках — директор Інституту історії АН УРСР, редактор його «Наукових Записок», автор програмових статей про завдання історичної науки в УРСР.

З 1964 року — заступник головного редактора Української радянської енциклопедії по «Історії міст і сіл Української РСР». За участь у підготовці цього видання нагороджений (посмертно) Державною премією СРСР у галузі науки.

Підготував ряд кандидатів і докторів наук (серед яких Ю. М. Мацейко, Р. Г. Симоненко, Д. М. Филипенко та ін.).

Помер у Києві 13 січня 1971 року.

Remove ads

Твори

  • «Возз'єднання України з Росією і його історичне значення» (1954 р.);
  • «Російсько-українські взаємовідносини 1648—початку 1651 р.» (1955 р.);
  • «Історія Української РСР» (1960 р.).

Джерела та література

Література

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads