Катастрофа B-24 в Гібралтарі

Катастрофа B-24 в Гібралтарі — авіаційна катастрофа, що трапилась 4 липня 1943 року, в Гібралтарі з транспортним літаком «Consolidated B-24 Liberator» Королівських повітряних сил Великої Британії, внаслідок якої загинули 16 осіб, у тому числі прем'єр-міністр Польщі у вигнанні Владислав Сікорський.

Катастрофа B-24 в Гібралтарі
Загальні відомості
Дата	4 липня 1943
Час	23:06
Характер	падіння при взльоті
Причина	остаточно не з'ясована
Місце	Аеропорт «Гібралтар»
Країна	Гібралтар
Координати	36°09′01″ пн. ш. 5°20′01″ зх. д.
Повітряне судно
Авіакомпанія	RAF
Модель	Consolidated B-24 Liberator
Бортовий номер	AL523«»
Пункт вильоту	, Аеропорт «Гібралтар», Гібралтар
Пункт призначення	Лондон, Велика Британія
Екіпаж	6
Пасажири	11
Вижило	1
Поранено	1
Загинуло	16
Місце події на карті
Катастрофа B-24 в Гібралтарі у Вікісховищі

Літак

Літак «Consolidated B-24 Liberator» з бортовим номером «AL523» 511-ї ескадрильї Королівських повітряних сил Великої Британії.^[1]

Катастрофа

4 липня 1943 року, коли Владислав Сікорський повертався до Лондона після інспекції польських військ на Близькому Сході, його літак о 23:07 впав у море за 16 секунд після вильоту з аеропорту «Гібралтар».^[1][2][3] Сікорський, його донька, начальник штабу Тадеуш Климецький, 8 інших пасажирів та 5 членів екіпажу загинули. За офіційними даними у літаку було 11 пасажирів та 6 членів екіпажу, з яких вижив тільки чеський пілот Едвард Прхал.^[4]

Загиблі

Пасажири

1.   Віктор Казалет, член Консервативної партії Великої Британії
2.   Ян Гралевський, кур'єр Армії крайової^[5][6]
3.   генерал-майор Тадеуш Климецький, начальник польського штабу^[2]
4.   Адам Кулаковський, ад'ютант Сікорського^[5]
5.   Зоф'я Лесневська, донька і секретар Сікорського^[1][2]
6.   В. Х. Лок^[7]
7.   полковник Анджей Марецький, начальник оперативного відділу польського штабу^[2]
8.   М. Піндер^[7]
9.   лейтенант Юзеф Поніківський, ад'ютант Сікорського^[2]
10.   генерал Владислав Сікорський, командувач польських військ і прем'єр-міністр польського уряду у вигнанні^[1].
11.   бригадир і член Консервативної партії Джон Персиваль Вайтлі^[7][8].

Екіпаж

1. Ч. Б. Геррі, сержант, радист/стрілок^[9]
2. В. С. Херрінг, командир ескадрильї, другий пілот^[9]
3. Д. Хантер, сержант, радист/стрілок^[9]
4. Ф. Келлі, сержант, механік^[9]
5. Л. Зальцбург, ворент-офіцер, штурман^[9]

Наслідки

На місці катастрофи польський есмінець «Оркан» підібрав тіло Сікорського (тіла були виявлені не всі^[1]) і вирушив до Британії^[2]. Сікорського поховали на кладовищі загиблих польських військовослужбовців в Ньюарк-он-Тренті 16 липня 1943 року^[1]. Вінстон Черчилль виголосив хвалебну промову на похоронах генерала.^[3]

Смерть Сікорського стало поворотним пунктом для розділу сфер впливу в Польщі між союзниками. Сікорський був найавторитетнішим лідером уряду Польщі у вигнанні, і його смерть стала серйозним ударом для поляків.^[10]

Розслідування інциденту

7 липня 1943 року було скликано британський суд з розслідування причин катастрофи, але він не зміг визначити причину. Був зроблений висновок, що катастрофа літака сталася в результаті нещасного випадку, викликаним «заклинюванням елеронів управління» невідомого походження. Незважаючи на те, що незабаром з'явилася версія про саботаж,^[3] в доповіді все ж було відзначено, що «не представляється можливим визначити якісь інші версії, так як сталося заклинювання». Польський уряд відмовився схвалити цю доповідь з причини суперечностей, наведених у доповіді, і відсутності переконливих висновків.^[11]

Політичний контекст події відразу ж породив чутки про те, що смерть Сікорського була не випадковою, а, можливо, прямим результатом радянської, британської або навіть польської чи союзницької змови.^{[1][10][12][13][14]} Деякі сучасні джерела відзначають, що аварія не була повністю пояснена, наприклад, Єжи Ян Лерський у своєму «Історичному словнику Польщі» (1996), в статті «Катастрофа над Гібралтаром» зазначив, що «існує кілька теорій, що пояснюють події, але таємниця не була повністю розкритою». ^[15] Однак, як вказує в статті про Сікорського в Польському біографічному словнику 1997 року Роман Вапинський, ніяких переконливих доказів про змову як причину катастрофи не виявили, і офіційною причиною загибелі Сікорського була вказана як нещасний випадок.^[1]

У 2008 році тіло генерала Сікорського ексгумували, і його останки були вивчені групою польських вчених, яка в 2009 році зробила висновок про те, що генерал помер від ран, отриманих в результаті авіакатастрофи. Таким чином виключалися версія про те, що командувач польських військ був вбитий. Однак вони не виключили і версію саботажу, яка на даний момент розслідується польським інститутом національної пам'яті.^[16][17][18]