Верулашвілі Катерина Варламівна

Катерина Варламівна Верулашвілі (груз. ეკატერინე ვერულაშვილი; 1917—1973) — радянська актриса театру і кіно, Заслужена артистка Грузинської РСР (1966)^[3].

Верулашвілі Катерина Варламівна
груз. ეკატერინე ვერულაშვილი
Дата народження	27 липня 1917(1917-07-27)[1][2]
Місце народження	Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія
Дата смерті	29 вересня 1973(1973-09-29)[1] (56 років) або 28 вересня 1973(1973-09-28)[2] (56 років)
Громадянство	СРСР
Alma mater	Тбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі
Професія	акторка
IMDb	ID 0895062

Біографія

Катерина Верулашвілі у 1940 році закінчила театральний інститут у Тбілісі і була прийнята в трупу Кутаїського драматичного театру. Пропрацювавши там до 1942 року, Катерина пішла добровольцем на фронт, під час німецько-радянської війни служила у РСЧА, зенітних частинах.

В 1943 році повернулася до мирного життя і грала на сцені театрів у містах Хашурі (Робітничий драматичний театр Хашурі), Горі (Горійський драматичний театр імені Г. Еріставі), Телаві (Драматичний театр Телаві). У 1956 році Катерина Варламівна стала актрисою театру імені Коте Марджанішвілі у Тбілісі (Грузинська РСР).

Визнання та нагороди

• 1966 — Заслужена артистка Грузинської РСР

Творчість

Фільмографія

• 1963 — Хто осідлає коня?
• 1963 — Я, бабуся, Іліко та Іларіон — селянка
• 1964 — Весілля
• 1965 — Інші нині часи
• 1966 — Я бачу сонце — господиня кози
• 1966 — Зустріч з минулим — Акваріне
• 1966 — Чарівна лампа Аладдіна — мати Аладдіна
• 1969 — Не журися! — Тамар
• 1969 — Час щасливих знахідок
• 1969 — Бабусі та онуки
• 1970 — Зірка мого міста
• 1971 — Хатабала — Плакальниця
• 1972 — Зовсім пропащий — міс Уотсон