Катеринюк Михайло Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Катеринюк.

Миха́йло Васи́льович Катериню́к (нар. 22 вересня 1946, Хлівище) — український майстер декоративно-ужиткового мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1971 року. Заслужений майстер народної творчості УРСР з 1968 року.

Катеринюк Михайло Васильович
Народився	22 вересня 1946(1946-09-22) (79 років)  Хлівище, Кіцманський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	різьбяр по дереву
Alma mater	Чернівецьке вище професійне художнє училище № 5 (1964)
Вчителі	Куров Володимир Миколайович
Членство	Спілка радянських художників України
Нагороди

Освіта

Народився 22 вересня 1946 року в селі Хлівищі (нині Чернівецький район Чернівецької області, Україна). Упродовж 1961—1964 років навчався на відділенні столярів-червонодеревників Чернівецького художнього професійно-технічного училища, був учнем Володимира Курова.

Працював на Чернівецькому художньо-виробничому комбінаті. Мешкає у Чернівцях в будинку на вулиці Пилипа Орлика, № 9^[1].

Творчість

Працює у галузях художньої обробки дерева і металу. Серед робіт:

• виконані рельєфною різьбою на дереві панно «Народний месник», «Гомін гуцулів» (1967), «Цимбаліст» (2005), декоративна тарілка «Танець лісорубів» (1969);
• виконані карбуванням на латуні, міді, алюмінії роботи «Легенда Карпат» (1969), «Танець дружби» (1969), «Черемош» (1970), «Господар Карпат» (1970), «Троїста музика» (1971).

Автор великого панно «Навіки разом» (карбування на алюмінії), присвяченого 30-річчю возз'єднання Північної Буковини з Україною (встановлено на площі міста Чернівців).

Учасник всеукраїнських та всесоюзних мистецьких виставок з 1967 року. Персональна виставка відбулася у Чернівцях у 1971, 2011 роках^[2]. 1970 року нагороджений Золотою медаллю Всеукраїнського конкурсу самодіяльного мистецтва (за твір «Черемош»).

Окремі вироби зберігаються у Чернівецьких художньому і крає­знавчому музеях, зокрема у Чернівецькому художньому музеї зберігається 8 творів майстра, серед яких: декоративні пласти «Буря», «Купальський мотив», таріль декоративний «Танець лісорубів», панно «Ранок», «Опришки», «Гуцульський гомін», декоративний рельєф «Голова гуцула»^[2].