Катеріна Сакелларопулу

Катері́на Сакелларопу́лу (грец. Κατερίνα Σακελλαροπούλου, нар. 30 травня 1956, Салоніки, Греція) — президент Греції (13 березня 2020^[5]—13 березня 2025). Обрана президентом парламентом Греції 22 січня 2020. До свого обрання обіймала посаду президента Державної ради, вищого адміністративного суду Греції^[6], з жовтня 2018 року. Після інавгурації стала 13-м президентом Греції (восьмим в історії нинішньої Третьої Грецької Республіки) і першою жінкою, що обійняла цю посаду^[7].

Катеріна Сакелларопулу
грец. Αικατερίνη Σακελλαροπούλου[1][2]
Президент Греції
13 березня 2020 — 13 березня 2025
Прем'єр-міністр	Кіріакос Міцотакіс
Попередник	Прокопіс Павлопулос
Наступник	Константінос Тасулас
Президент Державної Ради
17 жовтня 2018 — 11 лютого 2020
Віцепрезидент Державної Ради
22 жовтня 2015 — 17 жовтня 2018
Народився	30 травня 1956(1956-05-30)[1][2] (69 років)  Салоніки, Греція[1][2]
Відомий як	суддя, юристка, президентка
Місце роботи	Державна Рада[3]
Країна	Греція[3]
Alma mater	Афінський національний університет імені Каподистрії (1978)[1][2], Університет Париж II[4] і Арсакейоd (1974)[3]
Політична партія	незалежний політик
Релігія	православ'я
Нагороди
Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 30 травня 1956 в Салоніках^[6]. Її сім'я родом з Ставруполі, міста в префектурі Ксанті.

Вивчала право на юридичному факультеті Афінського національного університету імені Каподістрії і закінчила аспірантуру з конституційного й адміністративного права в Університеті Пантеон-Ассас у Парижі.

1982 року прийнята в Державну раду доповідачем.

Була членом Асоціації суддівських працівників Державної ради^[6]. Обіймала низку посад в асоціації: генерального секретаря (1985—1986), віцепрезидента (2006—2008) і президента (1993—1995, 2000—2001)^[8].

2000 року стала радницею^[6][8].

У жовтні 2015 призначена віцепрезидентом Державної ради^[9], а в жовтні 2018 одноголосно обрана на посаду голови Ради. Чутливість Сакелларопулу до громадянських свобод, екологічних проблем і прав меншин та біженців спонукала тодішню ліву адміністрацію Сірізи висунути її на цю посаду^[10].

Схвалила Преспанську угоду, підписану 17 червня 2018, яка вирішила суперечку щодо назви Македонії. Вела в Держраді справу росіянина Олександра Винника^[6], можливого творця сервісу BTC-e.

Регулярно публікується в наукових журналах. Також зробила свій внесок у книгу «Фінансова криза та захист навколишнього середовища в прецедентному праві Державної ради» (Οικονομική κρίση και προστασία του περιβάλλοντος στη νομολογία του Συμβουλίου της Επικρατείας), Papazisis Publications^[11].

15 січня 2020 прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс висунув її кандидатуру на посаду Президента Грецької Республіки^[12][13], на якій її обрали 22 січня 2020; за її кандидатуру проголосував 261 із 300 депутатів Парламенту (33 утрималися, 6 відсутні)^[6][7].

3 листопада 2022 року, під час повномасштабного вторгнення РФ до України, Сакелларопулу прибула з офіційним візитом до Києва^[14].

Особисте життя

Живе зі своїм партнером, Павлосом Коцонісом, адвокатом^[15]. У неї є одна дитина від попереднього шлюбу^[10].

Вболіває за футбольний клуб «Аріс» (Салоніки)^[16].