Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Катрін Колонна
французька дипломатка та політикиня З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Катрíн Колонна́ (фр. Catherine Colonna; нар. 16 квітня 1956, Тур, Франція) — французька дипломатка та політична діячка. Міністр Європи та закордонних справ з 20 травня 2022 до 11 січня 2024 року в уряді Елізабет Борн. Посол Франції у Великій Британії з 2 вересня 2019 до 20 травня 2022 року. Посол Франції в Італії з 2014 до 2017 року.
_(cropped_2).jpg)
Remove ads
Біографія
Народилась у Турі, донька фермера корсиканського походження Жозефа Колонни[1]. Дитинство провела у Долю-ле-Секу[2].
Здобула ступінь DEA в галузі публічного права в Університеті Тура[3][4]. Навчалась в Інституті політичних досліджень за спеціальністю «державна служба», який закінчила 1980 року, та з 1981 до 1983 року — у Національній школі адміністрації[5].
Кар'єра
Другий секретар у Посольстві Франції у Вашингтоні з 1983 до 1986 року.
З 1986 до 1988 року працювала в Департаменті з правових питань МЗС Франції.
Радниця державного міністра, міністра з громадських робіт та житла з 1988 до 1989 року.
Працювала у Центрі планування політики Міністерства закордонних справ у 1989—1990 роках та Департаменті преси та інформації Міністерства закордонних справ у 1993—1995 роках.
Заступниця речника у МЗС Франції з 1995 до 2004 року.
З 1994 до 2005 року — речниця Єлисейського палацу за президентства Жака Ширака[6].
З 2005 до 2007 року — міністр-делегат з європейських справ в уряді Домініка де Вільпена[1].
Посол та постійний представник Франції у ЮНЕСКО з 2008 до 2010 року.
Посол Франції в Італії з 2014 до 2017 року.
Посол та постійний представник в Організації економічного співробітництва та розвитку з 2017 до 2019 року.
Посол Франції у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії з вересня 2019 до травня 2022 року.
З 20 травня 2022 року — міністр закордонних справ і Європи в уряді Елізабет Борн[7][8]. Колонна стала другою жінкою в історії Франції на цій посаді після Мішель Алліо-Марі[9].
Remove ads
Інша діяльність
Генеральний директор Французького національного центру кінематографії[fr] з 2004 до 2005 року, віцепрезидент Каннського кінофестивалю[4]. З 2008 року — член ради директорів Фонду Ширака[en]. Президент ради директорів Луврської школи з 2010 до 2013 року. Віцеголова Франко-британської ради[en] з 2008 до 2014 року.
Нагороди
Національні нагороди
Кавалер Ордена Почесного легіону (2005)[10]- Командор Ордена Мистецтв та літератури (2005)
- Офіцер Ордена «За заслуги» (2010)[11]
- Офіцер Ордена Почесного легіону (2015)[12]
Іноземні нагороди
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads