Катькало Сергій Іванович

Катькало Сергій Іванович (17 жовтня 1924(19241017) Зіньків Полтавської губернії, УСРР — 1998, Санкт-Петербург, Російська Федерація) — російський правник, проректор Ленінградського державного університету. Ветеран німецько-радянської війни.

Катькало Сергій Іванович
Народився	17 жовтня 1924(1924-10-17) Зіньків
Помер	1998(1998) Санкт-Петербург
Громадянство	СРСР →  Росія
Національність	українець
Місце проживання	Санкт-Петербург
Alma mater	Ленінградський ордена Леніна державний університет імені А. А. Жданова
Вчене звання	доцент
Посада	проректор
Діти	Катькало Валерій Сергійович
Нагороди	Медаль «За оборону Сталінграда»

Походження. Роки війни

Народився в сім'ї службовця. Закінчив 9 класів Зіньківської школи № 1. У 16 років у липні 1941 року по спецпризиву ЦК комсомолу пішов на фронт в складі полтавського комсомольського батальйону добровольців-політбійців^[ru]. Обороняв Київ та Кременчук, Полтаву і Харків. Учасник боїв під Сталінградом. У вісімнадцять років отримав медаль «За оборону Сталінграда» і два ордени Червоної Зірки. У складі 115-го гвардійського винищувально-протитанкового артполку Катькало пройшов Румунію, Угорщину, Чехословаччину, Австрію.

Був розвідником — старшим спостерігачем^[1].

Про Сергія Катькала, як про коригувальника вогню, що знаходився на відстані 50 метрів від ворожих позицій під сильним кулеметним і мінометним вогнем, писала газета 64-ї армії «За Родину»^[2].

Брав участь у боях на Південно-Західному, Південному, Сталінградському, Воронезькому, Степовому, 2-ому Українському фронтах. Звільняв Харків, Кіровоград. Брав Ясси і Будапешт.

У кінці війни служив у штабі полку. Був двічі пораненим.

Демобілізувався в травні 1947 року.

Навчання і робота в ЛДУ

1948 року без екзаменів був зарахований до юридичного факультету Ленінградського університету^[3].

Був парторгом курсу, секретарем комітету ВЛКСМ факультету, секретарем комітету ВЛКСМ ЛДУ, заступником секретаря парткому, секретарем парткому ЛДУ. Юридичний факультет університету закінчив з відзнакою. В 1958 році ректор Олександр Александров призначив його проректором по кадрах. Працював на цій посаді більше тридцяти років.

Доцент кафедри кримінального процесу й криміналістики.

Нагороди[4]

• два ордени Червоної Зірки
• медаль «За оборону Сталінграда»
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак пошани»
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
• дві премії ЛДУ

Праці (у співавторстві)

1. Катькало, С. И., Лукашевич, В. З. Судопроизводство по делам частного обвинения: Монография. — Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1972. — 208 с.
2. Бороданков, А. П., Катькало, С. И. Советский закон на страже чести и достоинства женщин. — Ленинград: О-во «Знание» РСФСР, 1977. — 40 с.

Особисте життя

Син — Катькало Валерій Сергійович. Професор, доктор економічних наук, член Вченої ради НДУ «Вища школа економіки»^[5].

Цікаві факти

• Сергія Катькала нерідко називали «могутнім і беззмінним проректором», що вирішував кадрові питання на свій розсуд. Так, його однокурсниці Людмилі Гребенщиковій (мати відомого рокера Бориса Гребенщикова) пощастило бути влаштованою на гарне місце^[6].
• Математик Володимир Мазья^[ru][7] та засновник першої в СРСР приватної поштової компанії Віталій Сирота^[8] зазначали, що Катькало мав упереджене ставлення до молодих вчених за ознакою національності.