Кафедральна базиліка Святого Стефана (Секешфегервар)

Кафедральна базиліка Святого Стефана^[2] (угор. Szent István-székesegyház), також відома як Секешфегерварський собор^[3][4] — римо-католицький собор у місті Секешвфгервар, Угорщина. Головний храм Секешфегерварської діоцезії. Заснований буллою «In universa gregis» папи Пія VI у 1777 році.

Кафедральна базиліка Святого Стефана
47°11′26″ пн. ш. 18°24′37″ сх. д.
Тип споруди	парафіяльна церква собор (1777) мала базиліка (30 травня 1938)[1] і костел
Розташування	Угорщина , Секешфегервар
Початок будівництва	1768
Стиль	бароко
Належність	католицтво
Єпархія	Roman Catholic Diocese of Székesfehérvárd
Епонім	Стефан I Угорський
Присвячення	Стефан I Угорський
Покровитель	Стефан I Угорський
Кафедральна базиліка Святого Стефана (Секешфегервар) (Hungary)
Кафедральна базиліка Святого Стефана у Вікісховищі

Храм побудований у стилі бароко в 1758—1768 роках. Базиліка стоїть поруч із руїнами середньовічної базиліки, в якій відбувалися коронації угорських монархів і в якій вони поховані. Хор та вівтар були створені австрійським архітектором Францом Антоном Гіллебрандтом. Фрески інтер'єру зображують сцени із життя короля Стефана I Святого, а вівтарний образ зображує самого короля, який стоїть на колінах перед Дівою Марією. Їх намалював Вінценц Фішер. Великі фрески на стелі належать роботі Йоганна Цимбали.

У базиліці є кафедра — спеціальне підвищене місце для оратора. Вона має монументальний бароковий вигляд із класицистичними ознаками.

• 
  Інтер'єр собору
• 
  Кафедра у соборі
• 
  Святий Стефан перед Дівою Марією