Кашка Володимир Васильович

Волод́имир Васи́льович Ќашка (нар. 14 липня 1954(19540714), с. Дубовий Гай Прилуцького району Чернігівської області — пом. 8 жовтня 2006, Бахмач) — український письменник та журналіст, що творив у Бахмачі. Представник групи крайових нонконформістів, що переслідувалися органами комуністичної влади.

Кашка Володимир Васильович
Народився	14 липня 1954(1954-07-14) Дубовий Гай Прилуцького району Чернігівської області
Помер	8 жовтня 2006(2006-10-08) (52 роки)
Країна	Україна
Діяльність	письменник
Alma mater	Літературний інститут імені Горького
Знання мов	українська
Нагороди	Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського
Висловлювання у Вікіцитатах

|Фото=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кашка.

Життєпис

Народився в родині глухонімого. З відзнакою закінчив Прилуцьке педагогічне училище (1973 р.) і вступив до Київського державного університету ім. Т. Шевченка, але провчився лише два місяці, відтак забрав документи і пішов в армію.

У листопаді 1977 очолив Бахмацьку поетичну школу ДАК (Кость Москалець, Микола Туз, Тамара Скалозуб), справив помітний уплив на творчість бахмаччанина Юрія Ананка, який згодом укладав посмертну збірку свого вчителя «Час плоду».

1984 закінчив Московський літературний інститут, при чому певний час жив у одній кімнаті з поетом Василем Герасим'юком.

Був шкільним педагогом, рятувальником на Сеймі, працював журналістом у газетах Бахмача та Конотопа, а після примусового лікування в Новгород-Сіверському - механіком рефрижераторних секцій, директором парку, теслею. Художні твори зміг видавати лише з 1990-их років. Вони позначені сміливою метафоричністю та, водночас, свідомим заземленням до території, де жив автор - околиці Батурина та річки Сейм, залізничне місто Бахмач. Створив новели, у яких літературно народжено десятки довколишніх сіл: Тиниця, Біловежі Перші, Бахмач Другий, Григорівка, Терешиха, Обмачів, Острів, Халимонове, Матіївка, Дмитрівка, Пальчики, Красне, Митченки.

У багатьох творах потужний струмінь релігійних міркувань, частина з яких піднімає автора на потужну філософську висоту. Один із прикладів - сонет із присвятою Костянтинові Москальцю: «Жанр гамівний - політ в пітьмі тунелю...»

Страждав на алкоголізм, наслідки якого теж намагався подолати літературною працею.

Передмову до останньої книжки Володимира Кашки «Час плоду» 2017 написав чернігівський письменник Ладимир Сапон.

Доробок

Книги:

• «Уроки сірої качки» («Веселка», 1990),
• «Мала методика» («Кальварія», 2003),
• «Моделі обріїв» («Факт», 2005),
• «Житло» («Український письменник», 2007),
• «Автометодика» (РВК «Деснянська правда», 2007),
• «Час плоду» (ПАТ "ПВК «Десна», 2017).

Статті:

• Кашка В. Казання про ходіння в речі : роман / Володимир Кашка // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2009. - N 9. - С. 110-118.
• Кашка В. Листи з-поза дзеркала  : цикл поезій у прозі / Володимир Кашка ; авт. вступ. ст. С. Тихолоз // Українська літературна газета. - 2011. - N 21. - С. 12-13.
• Кашка В. В. Поезія / Володимир Васильович Кашка // Заспів: поетична антологія літературної студії Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя : збірник / упоряд.: О. В. Забарний, О. Є. Гадзінський. - Ніжин : НДПУ ім. М. Гоголя, 2000.

Нагороди

Премії:

• «Благовіст» (2005 р.)
• Чернігівська обласна премія імені Михайла Коцюбинського (2006 р.)
• Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»
• Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2006 р.)

Література

• Вілій Москалець та Володимир Кашка вшановані у Бахмачі пам`ятними дошками // Світ-інфо. - 2021. - 2 груд. (№ 212). - С. 3.
• Овсянников С. Метароман без роману в «Житлі» Володимира Кашки / С. Овсянников // Слово і Час. - 2008. - № 4. - С. 36-42 .
• Панчишин А. Володимир Кашка: Непотрібність писаного й мовленого мене мало хвилює... / Андрій Панчишин // День. - 1997. - 3 черв. (№ 94).
• Просяник І. Велет слова, або Все було… як було : спогляд про поета Володимира Кашку / Іван Просяник // Деснянська правда. - 2016. - 21 квіт. (№ 16). - С. 1, 6.

Посилання

• Сайт пам'яти Володимира Кашки [Архівовано 6 Лютого 2011 у Wayback Machine.]