Квазі-ідентифікатор

Квазі-ідентифікатор — це фрагменти інформації, які самі по собі не є унікальними ідентифікаторами^[en], але досить добре корелюють із сутністю, щоб їх можна було об'єднати з іншими квазі-ідентифікаторами для створення унікального ідентифікатора.^[1]

Таким чином, квазі-ідентифікатори, будучі об'єднаними, можуть стати персональною інформацією. Цей процес називається повторна ідентифікація^[en]. Як приклад, Латанія Свіні^[en] показала, що, незважаючи на те, що ні стать, ні дата народження, ні поштовий індекс однозначно не ідентифікують особу, поєднання всіх трьох є достатнім, щоб ідентифікувати 87 % осіб у Сполучених Штатах.^[2]

Термін був введений Торе Даленіусом у 1986 році.^[3] Відтоді квазі-ідентифікатори були основою кількох атак на оприлюднені дані. Наприклад, Суїні зв'язав медичні записи з загальнодоступною інформацією, щоб знайти медичні записи тодішнього губернатора штату Массачусетс, використовуючи унікальні квазіідентифікатори,^[4][5] а Суіні, Абу і Вінн використовували публічні списки виборців, щоб повторно ідентифікувати учасників проекту «Особистий геном».^[6] Крім того, Арвінд Нараянан і Віталій Шматіков обговорили квазі-ідентифікатори для вказівки статистичних умов для деанонімізації даних, опублікованих Netflix.^[7]

Мотвані та Ін попереджають про потенційні порушення приватності, причиною яких можуть стати публікації великих обсягів державних та бізнес-даних, що містять квазі-ідентифікатори.^[8]

Див. також

• Деідентифікація^[en]
• Диференційна приватність